Звільнення за угодою сторін – це підстава припинення трудового договору, за якою працівник і роботодавець самостійно узгоджують дату звільнення без обов’язкового двотижневого відпрацювання. У 2026 році заява складається у довільній письмовій формі з посиланням на пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю України і набуває чинності лише після її погодження роботодавцем – на відміну від звільнення за власним бажанням, де достатньо самого факту подання заяви.
Цей матеріал – частина розділу «Зразки документів». Також радимо: Зразок заяви на звільнення за власним бажанням 2026 і Зразок угоди про сплату аліментів 2026.
– Документи та кроки одним списком
Документи та кроки
- Заява з формулюванням “за угодою сторін” і посиланням на п. 1 ст. 36 КЗпП
- Узгодження конкретної дати звільнення з роботодавцем
- Письмова резолюція або погодження керівника
- Наказ про припинення трудового договору
- Ознайомлення працівника з наказом під підпис
- Проведення повного розрахунку в день звільнення
- Внесення запису до трудової книжки (паперової, якщо ведеться) або е-трудової
- Видача копії наказу та довідки про доходи за потреби
Що означає звільнення за угодою сторін?
Пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю України визначає угоду сторін як самостійну підставу припинення трудового договору, відмінну від звільнення за власним бажанням (стаття 38 КЗпП) і від звільнення з ініціативи роботодавця (стаття 40 КЗпП). Головна відмінність – обопільна добровільна згода: як тільки одна зі сторін відмовляється від узгодженої дати чи умов, розірвати договір за цією підставою вже не можна, і сторони повертаються до звичайної процедури звільнення. У нашій редакції перевірили практику оформлення таких заяв у кількох кадрових службах приватних компаній у 2026 році – працедавці зазвичай вимагають чітке письмове погодження дати, щоб уникнути спорів про факт досягнення угоди.
На практиці ініціатором звільнення за угодою сторін частіше виступає роботодавець – наприклад, при скороченні штату, реорганізації підприємства чи бажанні уникнути формальної процедури звільнення з ініціативи роботодавця, яка вимагає дотримання низки гарантій для працівника. Для працівника ця підстава також може бути вигідною, якщо потрібно звільнитися терміново, без двотижневого відпрацювання, і роботодавець не заперечує проти швидкого розірвання договору.
Чим звільнення за угодою сторін відрізняється від звільнення за власним бажанням?
За звільнення за власним бажанням (стаття 38 КЗпП) працівник зобов’язаний попередити роботодавця письмово за два тижні, і роботодавець не може відмовити у звільненні в зазначений строк. За угодою сторін строку попередження не встановлено – дата визначається виключно за взаємною домовленістю, і роботодавець має право не погодитися на запропоновану працівником дату, запропонувавши іншу.
| Критерій | За угодою сторін (п.1 ст.36) | За власним бажанням (ст.38) |
|---|---|---|
| Строк відпрацювання | Не обов’язковий, за домовленістю | 2 тижні (за загальним правилом) |
| Згода роботодавця | Обов’язкова | Не потрібна |
| Можливість відкликати заяву | Лише за взаємною згодою сторін | До закінчення строку попередження |
| Типове застосування | Скорочення, компенсаційні виплати | Особисте рішення працівника |
Чим звільнення за угодою сторін відрізняється від звільнення за скороченням?
Звільнення за скороченням штату (пункт 1 статті 40 КЗпП) є односторонньою ініціативою роботодавця, яка вимагає дотримання цілого комплексу гарантій – попередження працівника за два місяці, пропозиції наявних вакансій, урахування переважного права на залишення на роботі, виплати вихідної допомоги в розмірі не менше середнього місячного заробітку. Звільнення за угодою сторін дозволяє уникнути цієї тривалої процедури за взаємною згодою, часто з компенсацією, розмір якої сторони визначають самостійно і яка може бути як більшою, так і меншою за законодавчо встановлену вихідну допомогу при скороченні. Роботодавці нерідко пропонують працівникам, яких планується скоротити, оформити звільнення саме за угодою сторін, аби прискорити процес і уникнути формальних вимог статті 40 КЗпП.
Як правильно написати заяву на звільнення за угодою сторін?
У заяві обов’язково слід вказати прохання звільнити саме “за угодою сторін” з посиланням на пункт 1 статті 36 КЗпП, а не просто “за власним бажанням” – формулювання визначає правові наслідки, зокрема можливість домовитися про компенсацію чи іншу дату без відпрацювання.
Помилкове формулювання – одна з найпоширеніших причин спорів після звільнення. Якщо працівник написав у заяві “прошу звільнити за власним бажанням”, а фактична домовленість була про угоду сторін з компенсацією, роботодавець може видати наказ саме за статтею 38 КЗпП без будь-яких додаткових виплат, посилаючись на буквальний текст заяви. Тому перед поданням документа варто письмово зафіксувати всі умови – дату звільнення, розмір компенсації, порядок передачі справ – або хоча б обмінятися відповідним листуванням із роботодавцем, яке підтвердить факт досягнення угоди на певних умовах.
Яка покрокова процедура оформлення звільнення за угодою сторін?
Чи можна відкликати заяву про звільнення за угодою сторін?
Одностороннє відкликання такої заяви неможливе – оскільки підставою звільнення є саме взаємна угода, скасувати домовленість можна лише за новою згодою обох сторін. Це принципова відмінність від заяви за власним бажанням, яку працівник може відкликати самостійно до закінчення строку попередження, якщо на його місце ще не запрошено іншого працівника.
Які виплати належать працівнику при звільненні за угодою сторін?
Роботодавець зобов’язаний виплатити заробітну плату за фактично відпрацьований час, компенсацію за невикористану відпустку та інші належні суми в день звільнення відповідно до статті 116 КЗпП. Вихідна допомога за цією підставою законодавством не передбачена автоматично, проте сторони можуть погодити додаткову компенсаційну виплату як частину умов угоди – це поширена практика при скороченні штату.
Розмір додаткової компенсації, якщо сторони домовилися про неї, не обмежений законодавством і залежить виключно від переговорної позиції сторін – на практиці зустрічаються виплати від одного до кількох місячних окладів, особливо коли роботодавець зацікавлений у швидкому і безконфліктному розірванні договору з керівним працівником або спеціалістом, обізнаним із комерційно чутливою інформацією. Усі узгоджені компенсаційні виплати варто прописувати або в самій заяві, або в окремій додатковій угоді до трудового договору, щоб уникнути спорів після фактичного звільнення.
Чи оподатковується компенсація при звільненні за угодою сторін?
Так, будь-яка компенсаційна виплата при звільненні, включно з додатково узгодженою сумою за угодою сторін, оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах, оскільки законодавство не відносить такі виплати до неоподатковуваних видів доходу, на відміну, наприклад, від обов’язкової вихідної допомоги при призові на військову службу. Роботодавець утримує і перераховує відповідні податки самостійно при виплаті остаточного розрахунку.
Чи впливає звільнення за угодою сторін на право на допомогу з безробіття?
Звільнення за угодою сторін не містить елементів провини працівника, тому не впливає негативно на призначення допомоги з безробіття центром зайнятості – розмір і строки виплати визначаються загальними правилами загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, а не підставою звільнення.
Чи можна звільнитися за угодою сторін у період відпустки чи лікарняного?
Так, на відміну від звільнення з ініціативи роботодавця, яке заборонене в період тимчасової непрацездатності та відпустки працівника (стаття 40 КЗпП), звільнення за угодою сторін таких обмежень не має, оскільки ґрунтується на добровільній згоді обох сторін, а не на односторонньому рішенні роботодавця.
Чи можна звільнитися за угодою сторін дистанційно, перебуваючи за кордоном?
Так, чинне трудове законодавство і практика кадрового діловодства дозволяють оформити звільнення за угодою сторін дистанційно – заява надсилається електронною поштою з накладенням кваліфікованого електронного підпису або, за домовленістю з роботодавцем, паперовим листом із підписом, надісланим поштою чи кур’єрською службою. Наказ про звільнення та остаточний розрахунок при цьому оформлюються так само, як за очної присутності, а трудова книжка чи виписка з реєстру застрахованих осіб надсилається працівнику поштою або в електронному вигляді.
Що робити, якщо роботодавець зволікає з видачею наказу після погодження заяви?
Якщо сторони усно чи письмово досягли згоди про звільнення за угодою сторін, а роботодавець невиправдано затягує з виданням наказу, працівник має право письмово вимагати виконання досягнутої домовленості, посилаючись на дату погодженого звільнення. У разі системного ігнорування вимоги працівник може звернутися до Держпраці або до суду з вимогою визнати трудові відносини припиненими з узгодженої дати та стягнути середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки чи розрахунку відповідно до статті 117 КЗпП.
Чи можна оскаржити звільнення за угодою сторін у суді?
Так, хоча ця підстава вважається однією з найменш конфліктних, оскаржити звільнення можна, якщо працівник доведе, що фактичної добровільної згоди не було – наприклад, підпис під заявою отримано під тиском, погрозами звільнення за статтею з негативними наслідками, або працівник не усвідомлював правових наслідків формулювання. Судова практика в таких справах виходить з того, що сам факт написання заяви презюмує добровільність, тому позивачу потрібні вагомі докази примусу – свідчення, аудіо- чи відеофіксація розмови, електронне листування з погрозами.
Чи можна оформити звільнення за угодою сторін заднім числом?
Ні, оформлення звільнення заднім числом суперечить трудовому законодавству і несе ризики для обох сторін – зокрема, некоректний розрахунок стажу, відпускних та внесків до Пенсійного фонду. Дата видання наказу і фактична дата припинення трудових відносин мають узгоджуватися в реальному часі, а будь-які домовленості про ‘заднє число’ можуть кваліфікуватися контролюючими органами як спроба уникнути виплат чи приховати порушення.
Що краще для працівника – угода сторін чи скорочення штату?
Вибір залежить від конкретної фінансової і кар’єрної ситуації працівника. Скорочення штату гарантує законодавчо визначену вихідну допомогу не менше середнього місячного заробітку, збереження середнього заробітку на період працевлаштування до трьох місяців за певних умов, а також обов’язкове двомісячне попередження. Угода сторін не дає таких гарантій автоматично, але дозволяє домовитися про суму компенсації, яка на практиці нерідко перевищує законодавчий мінімум при скороченні, особливо якщо роботодавець зацікавлений у швидкому і безконфліктному розлученні з працівником.
| Параметр | Угода сторін | Скорочення штату |
|---|---|---|
| Гарантована компенсація | Ні, за домовленістю | Так, не менше середнього заробітку |
| Строк попередження | Без обмежень | Не менше 2 місяців |
| Швидкість оформлення | Висока | Низька через процедурні вимоги |
| Ризик судового спору | Низький за наявності письмової згоди | Вищий через процедурні порушення |
Чи потрібно попереджати профспілку про звільнення за угодою сторін?
Ні, на відміну від звільнення з ініціативи роботодавця за окремими підставами статті 40 КЗпП, де попередня згода виборного органу первинної профспілкової організації є обов’язковою умовою законності звільнення, для звільнення за угодою сторін такої вимоги немає. Це ще одна причина, чому роботодавці на практиці нерідко пропонують саме цю підставу працівникам, чиє звільнення інакше вимагало б погодження профспілки чи інших процедурних кроків.
Як оформити передачу справ і матеріальних цінностей при звільненні за угодою сторін?
Якщо працівник є матеріально відповідальною особою або має доступ до майна підприємства, перед фактичним звільненням проводиться інвентаризація і складається акт приймання-передачі справ та матеріальних цінностей новому працівнику чи безпосередньо керівнику. Це особливо важливо при звільненні бухгалтерів, касирів, комірників та інших посад із повною матеріальною відповідальністю – відсутність акта передачі згодом може ускладнити з’ясування питання нестач чи розбіжностей в обліку.
Зразок формулювання заяви
Приклад тексту: “Прошу звільнити мене з посади [назва посади] за угодою сторін з [конкретна дата] відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України”. Нижче ставиться дата подання та особистий підпис працівника, а праворуч зверху – реквізити роботодавця (найменування підприємства, ПІБ керівника) і самого працівника.