Зразок заяви про прийняття спадщини

Заява про прийняття спадщини – це перший і найважливіший юридичний крок після смерті близької людини. Без неї нотаріус не відкриє спадкову справу, а майно залишиться юридично неоформленим. Закон відводить на подачу заяви рівно 6 місяців з дати відкриття спадщини – тобто з дня смерті спадкодавця.

Цей матеріал – частина розділу «Зразки документів». Також радимо: Зразок заяви на аліменти і Зразок довіреності – проста й нотаріальна.

– Документи та кроки одним списком

Що потрібно зробити: документи та кроки

Як правильно скласти заяву про прийняття спадщини?

За даними Міністерства юстиції України, щороку нотаріуси відкривають понад 300 тисяч спадкових справ, при цьому близько 15% заявників звертаються із запізненням або з неповним пакетом документів, що ускладнює оформлення.

Заява складається у довільній письмовій формі, однак має містити обов’язкові реквізити. Нотаріус надасть стандартний бланк, але варто розуміти структуру документа самостійно, щоб уникнути помилок.

Обов’язкові елементи заяви:

• Найменування нотаріуса та його адреса
• Повне ім’я, дата народження, адреса реєстрації спадкоємця
• Повне ім’я, дата народження та дата смерті спадкодавця
• Остання адреса реєстрації спадкодавця
• Підстава для спадкування (за законом або за заповітом)
• Перелік відомого спадкового майна
• Дата складання заяви та підпис

Якщо заявник подає документи не особисто, а через представника – потрібна нотаріально засвідчена довіреність. Для осіб, які перебувають за кордоном, підпис на заяві засвідчується консулом або іноземним нотаріусом з апостилем.

Які документи потрібні нотаріусу для відкриття спадкової справи?

Нотаріус не має права вимагати документи, не передбачені законом. Проте стандартний пакет включає:

Обов’язкові документи:

• Паспорт та ідентифікаційний код спадкоємця
• Свідоцтво про смерть спадкодавця (оригінал)
• Документи про спорідненість: свідоцтво про народження (для дітей), свідоцтво про шлюб (для подружжя), рішення суду про встановлення факту спорідненості (якщо прямих документів немає)
• Довідка про останнє місце реєстрації спадкодавця або виписка з реєстру територіальної громади

Документи на майно (подаються пізніше, але бажано мати при першому візиті):

• Для нерухомості: правовстановлюючий документ (договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності, рішення суду), витяг з Державного реєстру речових прав
• Для автомобіля: технічний паспорт, свідоцтво про реєстрацію ТЗ
• Для банківських вкладів: ощадна книжка або виписка з рахунку
• Для цінних паперів: документи депозитарного обліку

Нотаріус самостійно перевіряє майно через Спадковий реєстр та Державний реєстр речових прав. Однак спадкоємцю варто самостійно перевірити наявність обтяжень на майно ще до подачі заяви.

Ми перевірили перелік документів у кількох приватних нотаріусів Києва та Харкова: найчастіша причина відмови у відкритті справи – відсутність довідки про останнє місце реєстрації спадкодавця, яку часто забувають підготувати заздалегідь.

Що таке відкриття спадщини і з якого моменту починається відлік 6 місяців?

Відкриття спадщини – це юридичний момент, з якого виникають права та обов’язки спадкоємців. Згідно зі статтею 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається в момент смерті особи. Якщо особу визнано померлою за рішенням суду – з дня набрання рішенням законної сили.

Шестимісячний строк є присічним – після його спливу право на подачу заяви втрачається. Проте є винятки:

• Якщо спадкоємець не знав і не міг знати про відкриття спадщини – суд може поновити строк
• Якщо спадкоємець є малолітнім, недієздатним або обмежено дієздатним – строк починається з моменту усунення перешкоди
• Якщо спадкодавець проживав за кордоном – до строку не включається час, необхідний для оформлення документів за кордоном

Строк поновлюється виключно в судовому порядку. Для цього потрібно подати позов до суду, довести поважність причин пропуску та надати докази (довідки про хворобу, відрядження, перебування за кордоном тощо).

Черговість спадкоємців за законом: хто має пріоритет?

Якщо заповіт відсутній або визнаний недійсним, спадкування відбувається за законом у порядку черговості, встановленому статтями 1261-1265 Цивільного кодексу.

Перша черга: діти спадкодавця (у тому числі усиновлені), той з подружжя, хто пережив спадкодавця, батьки спадкодавця. Онуки та правнуки спадкують за правом представлення, якщо їх батьки померли раніше спадкодавця.

Друга черга: рідні брати та сестри, дід та баба з обох сторін. Спадкують, якщо немає спадкоємців першої черги або всі вони відмовилися від спадщини.

Третя черга: рідні дядьки та тітки спадкодавця.

Четверта черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше 5 років до його смерті.

П’ята черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення, а також утриманці спадкодавця.

Спадкоємці кожної наступної черги отримують право на спадщину лише за умови відсутності спадкоємців попередніх черг, їх відмови від спадщини або позбавлення права на спадщину.

Обов’язкова частка у спадщині: хто не може бути позбавлений спадщини?

Навіть якщо заповіт складено на користь однієї особи, закон гарантує обов’язкову частку певним категоріям спадкоємців. Це право не може бути скасоване заповітом.

Право на обов’язкову частку мають малолітні та неповнолітні діти спадкодавця, непрацездатні діти, непрацездатний чоловік/дружина та непрацездатні батьки. Обов’язкова частка становить половину тієї частки, яку вони отримали б за законом (без заповіту).

Наприклад: якщо спадкодавець залишив усе майно другому подружжю за заповітом, а у нього є неповнолітня дитина – дитина все одно отримає не менше ніж 1/4 спадщини (половину від 1/2, яка їй належала б за законом).

Що робити, якщо спадщина обтяжена боргами?

Прийняття спадщини означає прийняття не лише активів, а й пасивів. Спадкоємець відповідає за борги спадкодавця, але лише в межах вартості спадкового майна – власним майном він не відповідає.

Тобто якщо спадкодавець заборгував 500 000 грн, а майна залишив на 200 000 грн – спадкоємець виплатить кредиторам лише 200 000 грн, не більше.

Якщо борги перевищують активи або якщо спадкоємець з інших причин не хоче приймати спадщину – він має право написати заяву про відмову від спадщини протягом тих самих 6 місяців. Відмова від частини спадщини не допускається – лише від усієї.

Спадщина під час воєнного стану: особливості 2024-2026 років

З початку повномасштабного вторгнення в Україні запроваджено низку змін у спадковому праві:

• Дія деяких строків зупинена – якщо спадкоємець перебуває на тимчасово окупованій території або є внутрішньо переміщеною особою, строк може бути поновлений судом без жорстких обмежень
• Дистанційна подача документів – нотаріуси мають право посвідчувати заяви про прийняття спадщини через відеозв’язок за наявності електронного підпису КЕП
• Спрощений порядок для загиблих військовослужбовців – документи, що підтверджують загибель, видаються через командування та військкомати
• Майно на окупованих територіях – оформлення нерухомості, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях, зупинено до звільнення

У разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України спадкоємцям рекомендується звертатися не лише до нотаріуса, а й до юридичних служб відповідного військового підрозділу для отримання повного пакету документів.

Скільки коштує оформлення спадщини у нотаріуса?

Витрати на оформлення спадщини складаються з кількох елементів:

Нотаріальний тариф за видачу свідоцтва про право на спадщину (держмито):

• Для спадкоємців першої та другої черги (діти, подружжя, батьки, брати/сестри) – 0,5% від вартості майна, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн)
• Для інших спадкоємців – 1% від вартості майна
• Для спадкоємців, які проживали разом зі спадкодавцем і продовжують проживати у спадковому будинку/квартирі – 0% (звільнені від сплати мита)

Послуги нотаріуса (правова допомога): від 1 500 до 5 000 грн залежно від складності справи та регіону. Ці ставки не є фіксованими і встановлюються приватним нотаріусом самостійно.

Державна реєстрація права власності: 0,1% від вартості майна, але не менше 3 розмірів прожиткового мінімуму. Реєстрацію може здійснити нотаріус одночасно з видачею свідоцтва.

Спадкування частки у бізнесі та корпоративних правах

Якщо спадкодавець був учасником товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), акціонером або мав частку у підприємстві – така частка також входить до складу спадщини. Проте тут є важливі нюанси.

Статут ТОВ може містити обмеження на перехід частки до спадкоємців. Якщо статут передбачає згоду решти учасників на вступ спадкоємця до товариства, і вони відмовляють – спадкоємець отримає не саму частку, а компенсацію її вартості. Розмір компенсації визначається на підставі балансової або ринкової вартості частки.

Акції публічних акціонерних товариств переходять спадкоємцям у звичайному порядку через депозитарну систему. Після отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно звернутися до депозитарної установи, де обліковуються акції, і перереєструвати їх на себе.

Спадкування підприємства як єдиного майнового комплексу (ФОП або підприємство) передбачає окремий порядок. Спадкоємець, що не є підприємцем, може або зареєструватися як ФОП, або продати підприємство, або ліквідувати його. Зобов’язання перед контрагентами та кредиторами при цьому переходять до спадкоємця в межах вартості успадкованого майна.

Спадкування інтелектуальної власності

Авторські права, патенти, права на торговельну марку та інші об’єкти інтелектуальної власності також входять до складу спадщини, але з певними особливостями.

Майнові права інтелектуальної власності (право на отримання винагороди, право дозволяти або забороняти використання твору) успадковуються за загальними правилами на строк їх охорони. Наприклад, авторське право успадковується і діє протягом 70 років після смерті автора.

Особисті немайнові права (право на ім’я, право на недоторканність твору) не можуть бути успадковані – вони є невід’ємними від особи автора. Спадкоємці можуть лише охороняти ці права від порушень.

Для практичної реалізації спадкоємцем майнових прав інтелектуальної власності необхідно після отримання свідоцтва про спадщину звернутися до відповідного реєстру (УКРПАТЕНТ для патентів і торговельних марок, державний реєстр авторських прав – для авторських прав) і зареєструвати перехід прав.