Заява про стягнення аліментів – документ, з якого починається судова процедура. Залежно від ситуації це заява про видачу судового наказу (найшвидший спосіб) або позовна заява. Нижче розбираємо, що саме вказати в заяві, як її структурувати, які додатки потрібні, куди подати й скільки чекати, щоб суд призначив аліменти без зайвих затримок. Наводимо також готовий зразок тексту.
Цей матеріал – частина розділу «Зразки документів». Також радимо: зразок претензії 2026: готовий шаблон та зразок позовної заяви 2026.
→ Калькулятор: порахувати розмір аліментів за 1 хвилину
За даними Державної судової адміністрації України, справи про стягнення аліментів – одна з наймасовіших категорій у цивільному судочинстві: щороку суди розглядають сотні тисяч таких звернень, і переважна більшість іде саме в наказному порядку, без засідань. На практиці редакції правильно складена заява про судовий наказ дає результат за лічені тижні, тоді як помилки в реквізитах чи відсутність додатків відкидають справу на місяці.
Як рахується розмір аліментів (методика)
Згідно зі ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) того з батьків, з кого стягують аліменти на утримання дітей, становить: на одну дитину – 1/4, на двох – 1/3, на трьох і більше – половину (1/2) заробітку платника. Формула проста:
Аліменти = місячний дохід × частка. Приклад: дохід платника 20 000 грн, одна дитина. 20 000 × 1/4 = 5 000 грн на місяць. Якщо дітей двоє: 20 000 × 1/3 ≈ 6 667 грн. Якщо троє: 20 000 × 1/2 = 10 000 грн.
Є два важливі обмеження. Перше: згідно зі ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Друге: суд може врахувати матеріальне й сімейне становище сторін, стан здоров’я дитини, наявність у платника інших дітей – і відступити від чистої частки. Тому калькулятор дає орієнтир, а не остаточну цифру.
Альтернатива частці – фіксована (тверда) сума за ст. 184 СК України. Її обирають, коли дохід платника нерегулярний, він отримує зарплату «в конверті» або взагалі офіційно не працює. Тверда сума зручніша для прогнозованості, але її розмір треба обґрунтувати потребами дитини, і вона стягується вже в позовному, а не наказному порядку.
Судовий наказ чи позов: яку форму обрати
Заява про видачу судового наказу – найшвидший інструмент. Суд розглядає її без виклику сторін і засідання, лише за документами, протягом стислого строку. Наказ видають, коли вимога безспірна: батьківство встановлене (дитина народжена в шлюбі або батько вписаний у свідоцтво), і ви просите аліменти у частці від доходу або в мінімальному розмірі.
Позовну заяву подають у спірних випадках: коли треба встановити чи оспорити батьківство, стягнути аліменти у твердій сумі, що потребує доведення, вимагати додаткових витрат на дитину (лікування, навчання), або коли боржник заперечує проти наказу. Позов розглядають із засіданням, із викликом сторін, і це довше.
Що вказати в заяві про судовий наказ
Структура заяви така:
- Шапка: назва й адреса суду, дані стягувача (ПІБ, місце проживання, РНОКПП, засоби зв’язку) і боржника (ПІБ, відома адреса, за наявності – РНОКПП, дата й місце народження, місце роботи);
- Назва документа: «Заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів»;
- Виклад обставин: хто є батьками дитини, реквізити свідоцтва про народження, з ким проживає дитина, що боржник не бере участі в утриманні;
- Розмір вимоги: частка від доходу (1/4 на одну дитину) або мінімальний розмір; з якої дати стягувати (зазвичай з дня подання заяви);
- Прохальна частина: «Прошу видати судовий наказ про стягнення з [ПІБ боржника] аліментів на користь [ПІБ стягувача] на утримання [ПІБ дитини, дата народження] у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з [дата] і до досягнення дитиною повноліття»;
- Перелік додатків;
- Дата й підпис.
Зразок прохальної частини
| Елемент | Що писати |
|---|---|
| Суд | Назва районного суду за місцем проживання стягувача або боржника |
| Стягувач | ПІБ, адреса, РНОКПП, телефон |
| Боржник | ПІБ, адреса, дата народження, місце роботи (якщо відоме) |
| Дитина | ПІБ, дата народження, реквізити свідоцтва |
| Розмір | 1/4 (1 дитина) / 1/3 (2) / 1/2 (3+) або мінімум |
| Період | з дня подання заяви до повноліття дитини |
Які додатки потрібні
- Копія свідоцтва про народження дитини;
- Копія паспорта й РНОКПП стягувача;
- Довідка про склад сім’ї або реєстрацію місця проживання дитини (підтверджує, що дитина живе зі стягувачем);
- Копія свідоцтва про шлюб або розлучення (за наявності);
- За наявності – відомості про доходи боржника чи місце роботи.
Документи додають у копіях; оригінали можуть знадобитися на вимогу суду. Заява й додатки подаються в одному примірнику для суду – на відміну від позову, копії для боржника на цьому етапі готувати не треба, бо засідання немає.
Куди й як подати заяву
Заяву подають до районного (міського) суду за місцем проживання стягувача або боржника – на вибір заявника. Це можна зробити трьома способами: особисто в канцелярію суду, поштою (рекомендованим листом з описом) або через систему «Електронний суд» у застосунку «Дія» чи на порталі судової влади.
Згідно зі ст. 5 Закону «Про судовий збір», позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору – тому із заявника він не справляється. Це стосується й заяви про судовий наказ, і позову. На практиці редакції зручно подавати заяву саме через «Електронний суд»: система фіксує точну дату подання (від неї рахуються аліменти), позбавляє черги в канцелярії й дозволяє відстежувати рух справи.
Що відбувається після подання
За судовим наказом суд ухвалює рішення без засідання, лише за поданими документами. Копію наказу надсилають боржнику. Якщо він протягом встановленого законом строку (зазвичай це короткий період після отримання) не подасть заперечень, наказ набирає законної сили й передається до виконавчої служби для примусового стягнення.
Якщо боржник подасть заперечення, суд скасовує наказ. Це не означає, що аліментів не буде, – просто справу доведеться вирішувати в позовному порядку, із засіданням. Заперечення боржника не зменшують його обов’язку утримувати дитину, а лише змінюють процедуру. Аліменти за наказом нараховуються з дня подання заяви, тож навіть затримки на користь дитини.
Як стягують аліменти на практиці
Після набрання наказом чинності його передають до Державної виконавчої служби або приватного виконавця. Виконавець відкриває виконавче провадження й накладає стягнення на доходи боржника. Якщо боржник офіційно працевлаштований, аліменти автоматично утримують із зарплати – роботодавець перераховує частку прямо стягувачу. Якщо доходу немає або він прихований, виконавець може накладати арешт на рахунки, майно, обмежувати виїзд за кордон і право керування транспортом.
За прострочення сплати нараховується пеня за кожен день заборгованості. Згідно зі ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини платника аліментів стягується пеня в розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але загальний розмір пені не може перевищувати 100% заборгованості. За злісне ухилення передбачена адміністративна (суспільно корисні роботи) і навіть кримінальна відповідальність.
Коли потрібен повноцінний позов
Позовну заяву, на відміну від заяви про судовий наказ, складають за іншими правилами – вона має містити ціну позову, виклад доказів, посилання на норми права й копії для відповідача. Позов потрібен у таких ситуаціях:
- Тверда (фіксована) сума – коли дохід платника нерегулярний чи неофіційний (ст. 184 СК України);
- Додаткові витрати на дитину – лікування, реабілітація, навчання, особливі потреби (ст. 185 СК України);
- Аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчатися й потребує допомоги;
- Оспорювання чи встановлення батьківства – спершу доводять батьківство, потім стягують;
- Зміна розміру аліментів – збільшення чи зменшення раніше призначеної суми за зміни обставин.
У позовному провадженні відбуваються засідання, сторони подають докази, можуть викликатися свідки. Це довше, ніж наказ, але дозволяє вирішити спірні питання, які наказним порядком закрити неможливо.
Частка від доходу чи тверда сума: що вигідніше
Це ключове рішення, від якого залежить стабільність виплат. Кожен варіант має свою логіку, і обирати треба під конкретну ситуацію.
Частка від доходу (1/4, 1/3, 1/2) вигідна, коли платник офіційно працевлаштований і має стабільну «білу» зарплату. Аліменти автоматично ростуть разом із доходом, а утримання здійснює роботодавець – стягувачу майже не треба нічого робити. Мінус: якщо платник звільниться чи перейде на тіньову зарплату, виплати впадуть до мінімуму.
Тверда (фіксована) сума за ст. 184 СК України зручна, коли дохід платника нестабільний, неофіційний або він підприємець із плаваючим прибутком. Сума не залежить від того, скільки боржник «показує» офіційно, і дає прогнозованість. Мінус: її розмір треба обґрунтувати потребами дитини, а стягується вона лише в позовному порядку із засіданням. Крім того, тверду суму час від часу доводиться індексувати чи переглядати через інфляцію.
На практиці редакції для найманих працівників частіше обирають частку, для ФОП і людей із неофіційними доходами – тверду суму. Закон дозволяє навіть комбінований підхід у складних випадках.
| Критерій | Частка від доходу | Тверда сума |
|---|---|---|
| Кому підходить | офіційна стабільна зарплата | нерегулярний/тіньовий дохід, ФОП |
| Порядок стягнення | судовий наказ | позов із засіданням |
| Реакція на зміну доходу | автоматична | потрібен перегляд |
| Прогнозованість | залежить від зарплати | висока |
| Складність доведення | мінімальна | треба обґрунтувати суму |
Що робити, якщо боржник не платить
Якщо після набрання наказом чинності аліменти не надходять, стягувач звертається до виконавчої служби чи приватного виконавця для відкриття провадження. Виконавець має широкий арсенал примусу. По-перше, утримання із зарплати, пенсії, стипендії безпосередньо в джерела доходу. По-друге, арешт банківських рахунків і майна боржника. По-третє, спеціальні обмеження для злісних неплатників: тимчасове обмеження виїзду за кордон, права керування авто, права полювання й користування зброєю.
За заборгованість понад певний строк боржника можуть притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді суспільно корисних робіт, а за злісне ухилення – до кримінальної. Накопичена заборгованість не «згоряє»: її стягують у повному обсязі разом із пенею. Тому навіть якщо боржник тимчасово зник чи не має офіційного доходу, борг фіксується й чекає на можливість стягнення.
Типові помилки при складанні заяви
- Неправильна назва суду або подача не за підсудністю – заяву повернуть;
- Відсутність копії свідоцтва про народження – суд не побачить підстави вимоги;
- Вимога твердої суми в наказному порядку – таку справу розглядають лише позовом;
- Не вказано дату, з якої стягувати – від неї залежить розмір нарахувань;
- Помилки в реквізитах боржника – ускладнюють подальше виконання наказу;
- Не додано довідку про проживання дитини – суд не побачить, з ким вона живе.