Той із подружжя, хто пережив, спадкує в першу чергу нарівні з дітьми та батьками померлого. Але спершу з майна виділяється його власна половина спільної сумісної власності – вона взагалі не входить до складу спадщини. Заяву про прийняття спадщини подають нотаріусу протягом шести місяців від дня смерті, інакше строк доведеться поновлювати через суд.
Цей матеріал – частина розділу «Спадщина та нотаріат». Також радимо: Черги спадкування за законом в Україні: повний перелік і Як розділити спадщину між спадкоємцями у 2026 році.
– Документи та кроки одним списком
Документи та кроки
- Свідоцтво про смерть чоловіка або дружини
- Свідоцтво про шлюб як підтвердження родинного зв’язку
- Паспорт та реєстраційний номер платника податків спадкоємця
- Правовстановлюючі документи на майно: витяг з реєстру нерухомості, техпаспорт на авто, договори
- Довідка про останнє зареєстроване місце проживання померлого
- Заповіт за наявності або довідка нотаріуса про його відсутність у спадковому реєстрі
- Заява нотаріусу про прийняття спадщини протягом шести місяців від дня смерті
- Окрема заява про виділення частки в спільній сумісній власності подружжя
Що входить до спадщини після смерті чоловіка або дружини?
Ключове правило, яке пояснює більшість спірних ситуацій: до спадщини входить не все майно сім’ї, а лише частка померлого. Майно, набуте під час шлюбу, за загальним правилом є спільною сумісною власністю подружжя, і кожному з них належить половина. Тому після смерті одного з подружжя нотаріус спершу виділяє половину тому, хто пережив, і лише другу половину розподіляє між спадкоємцями.
Особиста приватна власність померлого входить до спадщини повністю. До неї належить майно, набуте до шлюбу, отримане в дарунок чи в порядку спадкування, а також придбане за особисті кошти. Сюди ж потрапляють речі індивідуального користування та премії й нагороди за особисті заслуги.
Крім активів, до складу спадщини входять і борги. Спадкоємець, який прийняв спадщину, відповідає за зобов’язаннями померлого, але тільки в межах вартості отриманого майна. Тобто якщо кредит перевищує вартість квартири й авто, платити з власної кишені понад цю вартість спадкоємець не зобов’язаний.
Яку частку отримує той із подружжя, хто пережив?
Чоловік або дружина належать до першої черги спадкоємців за законом разом із дітьми померлого (в тому числі всиновленими й народженими після смерті) та його батьками. Усі спадкоємці однієї черги отримують рівні частки. При цьому подружня половина рахується окремо і на розподіл між чергою не впливає.
| Склад сім’ї | Частка того, хто пережив | Частки інших спадкоємців |
|---|---|---|
| Дружина, без дітей і батьків | 1/2 як подружня + уся спадщина | – |
| Дружина та одна дитина | 1/2 подружньої + 1/4 майна | Дитина – 1/4 майна |
| Дружина, двоє дітей | 1/2 подружньої + 1/6 майна | Кожна дитина – 1/6 майна |
| Чоловік, дитина та мати померлої | 1/2 подружньої + 1/6 майна | Дитина і мати – по 1/6 майна |
| Майно куплене до шлюбу, є дитина | 1/2 майна | Дитина – 1/2 майна |
За даними Міністерства юстиції України, у 2025 році нотаріуси відкрили понад 320 тисяч спадкових справ, і майже кожна четверта з них стосувалася спадкування між подружжям. Саме ця категорія справ найчастіше доходить до суду, бо межа між спільним і особистим майном не завжди очевидна.
Чи спадкує колишня дружина або колишній чоловік?
Ні. Право на спадкування за законом виникає лише в того, хто на день відкриття спадщини перебував із померлим у зареєстрованому шлюбі. Після розірвання шлюбу цей статус втрачається, і колишнє подружжя не входить до жодної черги спадкоємців.
Це правило має два винятки. По-перше, колишній чоловік або дружина можуть бути спадкоємцем за заповітом, якщо померлий свідомо їх туди вписав. По-друге, за колишнім подружжям зберігається право вимагати поділу спільного майна, набутого в шлюбі, якщо цей поділ не було здійснено раніше і не сплив строк позовної давності.
Окремо варто пам’ятати про ситуацію, коли шлюб фактично припинився, але юридично не розірваний. Такий чоловік або дружина формально залишається спадкоємцем першої черги. Інші спадкоємці можуть звернутися до суду з вимогою усунути його від спадкування, довівши тривале роздільне проживання й ухилення від піклування про померлого.
Чи має право на спадщину цивільний чоловік або дружина?
Незареєстровані стосунки не дають статусу спадкоємця першої черги. Проте закон відносить осіб, які проживали з померлим однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини, до четвертої черги спадкоємців за законом. Це означає, що вони отримають спадщину лише за відсутності спадкоємців перших трьох черг.
Факт проживання однією сім’єю доводиться в судовому порядку. Доказами можуть бути спільна реєстрація місця проживання, свідчення сусідів і родичів, спільні фотографії, договори про придбання майна, банківські виписки про спільні витрати, листування та документи про спільне утримання дітей.
Ще один шлях – визнання майна спільною сумісною власністю фактичного подружжя. Якщо суд встановить, що квартира чи авто набувалися спільною працею та коштами, партнер отримає свою половину не як спадкоємець, а як співвласник. На практиці це часто дає більший результат, ніж спроба довести право на спадкування.
Як виділити подружню частку в нотаріуса?
Виділення частки не відбувається автоматично. Той із подружжя, хто пережив, має подати нотаріусу окрему письмову заяву про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні. Без цієї заяви нотаріус формально включить усе майно до спадкової маси, і потім доводити свої права доведеться складніше.
Нотаріус перевіряє, коли саме набувалося майно, і за яких обставин. Якщо квартиру купили в шлюбі за спільні кошти, питань зазвичай не виникає. Якщо ж вона придбана до шлюбу або отримана в дарунок, підстав для виділення подружньої частки немає, і майно повністю переходить у спадщину.
Проаналізувавши звернення читачів, ми з’ясували, що найпоширеніша помилка – подати заяву про прийняття спадщини і забути про заяву щодо подружньої частки. У результаті людина отримує лише частину того, на що мала право, і виправляти ситуацію доводиться через суд із додатковими витратами на експертизи та адвоката.
Що робити, якщо заповіт складено на іншу особу?
Заповіт має пріоритет над спадкуванням за законом. Померлий міг заповісти майно кому завгодно – дитині від першого шлюбу, сестрі, сусідові чи благодійній організації. Але навіть у цьому разі закон захищає найвразливіших спадкоємців через механізм обов’язкової частки.
Право на обов’язкову частку має той із подружжя, хто пережив, якщо він є непрацездатним, тобто досяг пенсійного віку або має інвалідність. Такий спадкоємець отримує половину частки, яка належала б йому за законом, незалежно від змісту заповіту. Це саме право мають непрацездатні батьки та неповнолітні або непрацездатні діти.
Крім того, заповіт можна оспорити в суді. Найчастіші підстави – порушення нотаріальної форми, складання документа особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій через хворобу, або доведений тиск чи обман. Такі справи майже завжди супроводжуються посмертною судово-психіатричною експертизою за медичними документами.
Які типові спори виникають між подружжям і дітьми від першого шлюбу?
Найгостріші конфлікти виникають у сім’ях, де є діти від попереднього шлюбу. Вони належать до першої черги нарівні з новою дружиною чи чоловіком, і саме тут зіштовхуються інтереси людей, які часто не мають між собою жодних стосунків.
- спір про статус житла: набуте в шлюбі чи придбане за особисті кошти одного з подружжя
- вимога визнати частку більшою через істотні вкладення в ремонт або реконструкцію
- оспорювання заповіту, складеного незадовго до смерті
- приховування частини майна від нотаріуса одним зі спадкоємців
- вимога усунути від спадкування через ухилення від догляду за тяжкохворим
- суперечка щодо поділу неподільного майна – квартири, автомобіля, бізнес-частки
Уникнути більшості з цих конфліктів допомагають превентивні інструменти: шлюбний договір, заповіт із чітким формулюванням, договір про поділ майна подружжя. Оформлені за життя, вони коштують у рази дешевше, ніж кілька років судових процесів після смерті.
Скільки коштує оформлення спадщини і які строки?
Основний строк – шість місяців від дня смерті на подання заяви нотаріусу. Пропуск цього строку не позбавляє права на спадщину остаточно: його можна поновити за письмовою згодою всіх інших спадкоємців або через суд, довівши поважність причин, наприклад тривале лікування чи перебування за кордоном.
Свідоцтво про право на спадщину видається після спливу шести місяців. Витрати складаються з плати за нотаріальні дії, вартості витягів з реєстрів та оцінки майна за потреби. Спадкування між подружжям і близькими родичами оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, тому платити 5% від вартості майна не потрібно.
Після отримання свідоцтва право власності треба зареєструвати: нерухомість – у Державному реєстрі речових прав, автомобіль – у сервісному центрі МВС. Лише після цієї реєстрації спадкоємець може продавати, дарувати чи іншим чином розпоряджатися майном.
Які помилки найчастіше допускають спадкоємці?
Перша і найдорожча помилка – мовчазне очікування. Багато людей вважають, що якщо вони зареєстровані в квартирі померлого, нотаріус усе оформить самостійно. Насправді спільне проживання лише створює презумпцію прийняття спадщини за статтею 1268 Цивільного кодексу України, але свідоцтво про право на спадщину без письмової заяви ніхто не видасть. А без свідоцтва неможливо ні продати квартиру, ні переоформити автомобіль, ні зняти кошти з рахунку померлого.
- подано заяву про прийняття спадщини, але не подано окрему заяву про виділення подружньої частки
- приховано від нотаріуса частину майна: банківські вклади, корпоративні права, земельні паї
- не перевірено Спадковий реєстр на наявність заповіту, посвідченого нотаріусом в іншому місті
- не з’ясовано наявність кредитів, іпотеки чи договорів поруки до моменту прийняття спадщини
- пропущено шестимісячний строк через очікування, поки родина дійде згоди мирним шляхом
- укладено усну домовленість про поділ майна замість нотаріально посвідченого договору
Окремої уваги потребують борги. Спадкоємець відповідає за зобов’язаннями померлого лише в межах вартості отриманого майна, проте перед поданням заяви розумно зробити запити до банків і перевірити Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Якщо зобов’язання очевидно перевищують активи, закон дозволяє протягом тих самих шести місяців подати нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини. Така відмова є безумовною і безповоротною, тому рішення краще ухвалювати після незалежної оцінки майна, а не з чужих слів.
Що робити, якщо інший спадкоємець приховує майно або не йде на контакт?
Нотаріус не має слідчих повноважень і працює лише з тими документами, які йому подали. Якщо один зі спадкоємців замовчує наявність вкладу, гаража чи частки в статутному капіталі товариства, інші можуть скористатися власними інструментами. Насамперед подайте нотаріусу письмове клопотання про надсилання запитів до банків, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру юридичних осіб та сервісного центру МВС.
Якщо цього виявилося недостатньо, наступний крок – позов до суду за місцем відкриття спадщини, тобто за останнім місцем проживання померлого. У межах судової справи можна заявити клопотання про витребування доказів, і суд отримає відомості, що становлять банківську таємницю, значно ширше, ніж це може зробити нотаріус. Судовий збір за майновий позов становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розумний порядок дій у спірній ситуації такий: письмова вимога іншому спадкоємцю з описом відомого вам майна, звернення до нотаріуса за запитами, заява про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, і лише після цього позов про визнання права власності на частку та витребування майна з чужого незаконного володіння. Кожен крок варто фіксувати документально – листами з описом вкладення чи розписками про отримання. Саме ці папери згодом формують доказову базу і суттєво економлять час у судовому засіданні.
Які особливості спадкування діють під час воєнного стану?
Строк на прийняття спадщини зупиняється, якщо він припадає на період дії воєнного стану і спадкоємець об’єктивно не мав можливості звернутися до нотаріуса. Після припинення таких обставин строк продовжується на час їх існування. Це стосується передусім людей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, у полоні чи в місцях активних бойових дій, а також військовослужбовців під час виконання бойових завдань.
Спадкові справи сьогодні заводяться без жорсткої прив’язки до місця відкриття спадщини: заяву можна подати будь-якому нотаріусу на підконтрольній Україні території, і він внесе відомості до Спадкового реєстру. Для громадян, які перебувають за кордоном, заява про прийняття спадщини засвідчується в консульській установі України та надсилається поштою, а строк рахується за датою відправлення, а не за датою отримання нотаріусом.
Окремо врегульовано спадкування після загиблих військовослужбовців. Одноразова грошова допомога у разі загибелі не входить до складу спадщини: вона виплачується визначеному законом колу членів сім’ї за окремою процедурою. Натомість грошове забезпечення, нараховане, але не отримане за життя, до спадщини входить і оформлюється в загальному порядку разом з іншим майном.