Як вступити в спадщину, живучи за кордоном

Смерть близької людини – складна ситуація сама по собі. Якщо при цьому спадкоємець перебуває за кордоном, виникають додаткові юридичні та практичні труднощі: як вчасно прийняти спадщину, не повертаючись в Україну, як оформити довіреність, що має юридичну силу на батьківщині, і як не пропустити критично важливий шестимісячний строк.

Стаття 1270 Цивільного кодексу України встановлює, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини подати заяву нотаріусу за місцем відкриття спадщини (як правило – за останнім місцем проживання спадкодавця). Недотримання цього строку без поважних причин може призвести до втрати права на спадщину.

Цей матеріал – частина розділу «Спадщина та нотаріат». Також радимо: Що робити, якщо пропустив строк спадщини і Скільки коштує оформлення спадщини у нотаріуса.

– Документи та кроки одним списком

Які документи потрібні для вступу у спадщину з-за кордону?

Як оформити довіреність на представника – покроково?

За даними Міністерства юстиції України, у 2023-2025 роках консульства за кордоном засвідчили понад 150 000 нотаріальних дій на рік, і довіреності на прийняття спадщини – серед найпоширеніших звернень від українців за кордоном.

Ключовим інструментом для спадкоємця, що перебуває за кордоном, є нотаріальна довіреність на представника в Україні. Ця особа діятиме від вашого імені у всіх справах, пов’язаних зі спадщиною: подасть заяву нотаріусу, збере документи, замовить оцінку майна, отримає свідоцтво про право на спадщину та зареєструє право власності.

Існує два способи оформити таку довіреність за кордоном.

Перший – через консульство або посольство України у країні перебування. Консульські установи мають повноваження вчиняти нотаріальні дії, зокрема засвідчувати довіреності. Довіреність, засвідчена консулом, має повну юридичну силу в Україні і не потребує апостиля або легалізації. Це найпростіший і найнадійніший варіант. Запис на прийом до консульства слід робити заздалегідь, оскільки черги можуть бути значними.

Другий – через місцевого нотаріуса країни перебування. Іноземний нотаріус може засвідчити підпис на довіреності, однак така довіреність потребує апостиля відповідно до Гаазької конвенції 1961 року, якщо країна є її учасником (більшість європейських країн, США, Канада тощо). Апостиль проставляється уповноваженим органом країни видачі на самому документі або на окремому аркуші. Після проставлення апостиля документ вважається легалізованим і має юридичну силу в Україні. Якщо країна не є учасником Гаазької конвенції, знадобиться повна легалізація через МЗС.

Довіреність слід складати якомога детальніше: вказати повне ім’я та паспортні дані представника, перелік конкретних повноважень (подача заяви про прийняття спадщини, отримання документів, підписання будь-яких документів від імені довірителя, реєстрація права власності тощо), строк дії довіреності (рекомендується не менше 2 років).

Ми перевірили: у більшості консульств України в Польщі, Німеччині та Чехії довіреність на спадщину можна оформити на прийомі тривалістю 30-40 хвилин без додаткових перевірок – достатньо паспорта і даних представника.

Що буде, якщо пропустити строк прийняття спадщини?

Шестимісячний строк для прийняття спадщини – один з найбільш критичних юридичних дедлайнів у цій сфері. Відлік починається з дня смерті спадкодавця або з дня набрання законної сили рішенням суду про оголошення особи померлою.

Важливо розуміти: для прийняття спадщини достатньо подати заяву нотаріусу в межах шести місяців. Свідоцтво про право на спадщину нотаріус видає пізніше – не раніше спливу шестимісячного строку, але заява має бути подана саме в межах цього строку.

Якщо строк пропущено без поважних причин, спадкоємець втрачає право на спадщину. Вона переходить до спадкоємців наступної черги або (за відсутності інших спадкоємців) до держави. Відновити пропущений строк можна лише через суд – якщо є поважні причини пропуску (важка хвороба, перебування в зоні бойових дій, відсутність відомостей про смерть). Суд оцінює поважність підстав у кожному конкретному випадку.

Для спадкоємців за кордоном, особливо в умовах воєнного стану, суди, як правило, враховують об’єктивні обставини. Однак покладатися на це не варто – краще подати заяву вчасно через представника.

Хто має пріоритет: черги спадкування за законом

Цивільний кодекс України встановлює 5 черг спадкоємців за законом (за відсутності заповіту).

Перша черга: діти (у тому числі усиновлені), той з подружжя, що пережив спадкодавця, батьки. Ці особи мають найвищий пріоритет і отримують спадщину у рівних частках.

Друга черга: рідні брати та сестри, дід і баба як з боку батька, так і з боку матері. Вони успадковують лише якщо немає спадкоємців першої черги або всі вони відмовилися від спадщини.

Третя черга: рідні дядько та тітка спадкодавця.

Четверта черга: особи, що проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше 5 років до дня відкриття спадщини.

П’ята черга: інші родичі до шостого ступеня споріднення та утриманці спадкодавця.

Якщо є заповіт – він має пріоритет над законним порядком спадкування. Проте навіть за наявності заповіту деякі особи мають право на обов’язкову частку у спадщині (малолітні діти, непрацездатні діти, непрацездатне подружжя, непрацездатні батьки).

Які податки та витрати при вступі у спадщину?

Спадкування в Україні передбачає сплату податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору у певних випадках.

Спадкоємці першої черги (діти, подружжя, батьки) звільнені від ПДФО незалежно від вартості отриманого майна. Також від оподаткування звільнені інваліди I групи, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

Решта спадкоємців-резидентів сплачують ПДФО за ставкою 5% від вартості успадкованого майна. Нерезиденти (особи, що постійно проживають за кордоном) сплачують ПДФО за ставкою 18%. Крім ПДФО, всі спадкоємці (крім звільнених) сплачують військовий збір 1,5%.

Додатково виникають нотаріальні витрати: держмито за видачу свідоцтва про право на спадщину (0,5-1% від вартості майна залежно від виду), витрати на оцінку майна (замовляється у ліцензованого оцінювача, вартість 500-3000 грн залежно від об’єкта), витрати на реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав (близько 1200-2400 грн).

Для нерезидентів, що отримують спадщину, важливо також врахувати правила оподаткування у країні свого постійного проживання – у деяких державах отримання іноземного майна у спадщину також оподатковується.

Чим спадкування за заповітом відрізняється від спадкування за законом?

Заповіт – це особисте розпорядження спадкодавця на випадок смерті, складене у встановленій законом формі та засвідчене нотаріусом. Заповіт може бути відкритим (нотаріус ознайомлений зі змістом) або секретним (запечатаний конверт, зміст не відомий нікому, крім заповідача).

При спадкуванні за заповітом майно переходить до осіб, зазначених у заповіті, незалежно від ступеня їх споріднення зі спадкодавцем. Спадкодавець може заповісти майно стороннім особам, організаціям або державі.

Строк для прийняття спадщини за заповітом такий самий – 6 місяців. Процедура аналогічна: спадкоємець або його представник подає заяву нотаріусу, надає оригінал заповіту (або нотаріус самостійно перевіряє наявність заповіту через Спадковий реєстр).

Нотаріус зобов’язаний перевірити, чи не визнаний заповіт недійсним, чи не скасований спадкодавцем, чи немає більш пізнього заповіту. Перевірка здійснюється через Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ.

Особливості спадкування нерухомості та землі

Спадкування нерухомого майна – квартир, будинків, земельних ділянок – має низку особливостей порівняно зі спадкуванням рухомого майна або грошей.

По-перше, нотаріус, у якого відкрита спадкова справа, має повноваження лише на видачу свідоцтва про право на спадщину. Після цього спадкоємець (або його представник) самостійно звертається до державного реєстратора або нотаріуса для реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

По-друге, для оподаткування нерухомості обов’язково замовляється оцінка – звіт про оцінку майна, підготовлений суб’єктом оціночної діяльності. Без оцінки нотаріус не видасть свідоцтво. Замовити оцінку може представник за довіреністю.

По-третє, земельні ділянки, що успадковуються іноземними громадянами (нерезидентами), підпадають під обмеження: іноземці не можуть набувати у власність сільськогосподарські землі в Україні. Успадковану сільгоспземлю іноземний громадянин зобов’язаний відчужити протягом одного року.

Як успадкувати банківські вклади та цінні папери?

Спадкування коштів на банківських рахунках та депозитах – окрема категорія, яка має свої процедурні нюанси. Банківський вклад входить до складу спадщини на загальних підставах, тобто спадкоємці отримують право на кошти після отримання свідоцтва про право на спадщину.

Для отримання коштів спадкоємцю необхідно звернутися до банку з оригіналом свідоцтва про право на спадщину та документом, що посвідчує особу. Банк перевіряє документи та здійснює виплату або переказ коштів на рахунок спадкоємця. Якщо вклад термінований і строк ще не сплив – банк, як правило, виплачує кошти достроково без штрафних санкцій за умови смерті вкладника.

Якщо вкладник залишив заповідальне розпорядження безпосередньо у банку (це окремий документ, що складається у банку при відкритті вкладу), – кошти можуть бути виплачені зазначеній особі без проходження повної процедури вступу у спадщину через нотаріуса. Однак заповідальне розпорядження у банку є менш поширеним інструментом, ніж звичайний заповіт.

Цінні папери (акції, облігації) також входять до складу спадщини. Для переоформлення акцій у реєстрі акціонерів або у депозитарній установі необхідне свідоцтво про право на спадщину та, у ряді випадків, рішення уповноваженого органу емітента. Зверніться до депозитарної установи або реєстратора, де обліковуються цінні папери, для уточнення конкретного порядку переоформлення.

Що робити, якщо майно спадкодавця знаходиться у кількох регіонах або країнах?

Спадкова справа відкривається нотаріусом за останнім місцем проживання спадкодавця – незалежно від того, де знаходиться майно. Один нотаріус веде всю спадкову справу і видає свідоцтво на все майно, зазначене в складі спадщини, незалежно від його географічного розташування в межах України.

Якщо ж частина майна знаходиться за межами України – наприклад, рахунок у польському банку або нерухомість у Польщі – слід діяти відповідно до законодавства тієї країни, де знаходиться майно. Кожна країна має власні правила спадкування нерухомого майна, що знаходиться на її території. Як правило, потрібно звернутися до місцевого нотаріуса або адвоката у тій країні для відкриття спадкової справи стосовно цього конкретного майна.

При наявності майна в кількох країнах ЄС діє спрощена процедура відповідно до Регламенту ЄС 650/2012 про спадкування: спадкоємці можуть отримати Єдине Європейське свідоцтво про спадщину, яке визнається у всіх країнах ЄС без додаткової легалізації. Видається воно нотаріусом країни, де спадкодавець постійно проживав.