За виконавчим провадженням із зарплати та інших доходів боржника за загальним правилом відраховують 20%, а для окремих категорій стягнень — 50%; при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей межа може сягати 70%. Із пенсії у загальних випадках утримують не більше 20%, а до 50% — у спеціально визначених законом випадках, зокрема за аліментами та окремими вимогами про відшкодування шкоди. Відсоток застосовують не до довільної суми, а за постановою та правилами конкретної виплати.
Щоб зрозуміти підставу, перевірте, чи є борг у виконавчій службі, як оскаржити дії виконавця, закрити провадження, зняти арешт із рахунку, що робити з арештованою зарплатною карткою та як працює виконавчий напис нотаріуса.
Хто і на якій підставі робить відрахування
Державний або приватний виконавець виносить постанову про звернення стягнення на зарплату, пенсію, стипендію чи інший дохід і направляє її тому, хто виплачує кошти. Роботодавець або Пенсійний фонд не визначає борг на власний розсуд: він виконує офіційний документ, розраховує утримання, перераховує його та відображає у виплаті.
Для періодичних платежів закон також дозволяє стягувачу у передбачених випадках направити виконавчий документ безпосередньо підприємству, установі, ФОП або фізичній особі, які виплачують боржнику дохід. Тому відсутність відомого боржнику відкритого рахунку виконавця не завжди пояснює ситуацію; потрібно отримати реквізити документа у платника.
З якої суми рахують відсоток
За законом про виконавче провадження розмір відрахування із зарплати та інших доходів обчислюють із суми, що залишається після утримання податків, зборів і ЄСВ. Тобто для практичного розрахунку дивляться не лише на нарахований оклад, а на базу після обов’язкових платежів. У розрахунковому листку мають бути окремо показані нарахування, податки, підстава утримання і сума до виплати.
Для пенсії орієнтуються на розмір пенсійної виплати й спеціальні норми пенсійного законодавства. Не можна механічно застосувати «зарплатну» формулу до пенсії або навпаки. Якщо людина одночасно працює і отримує пенсію, постанови можуть надсилатися різним платникам, тому перевіряйте загальний зміст виконавчого провадження.
Коли із зарплати утримують 20%
Двадцять відсотків — типовий розмір для інших видів стягнень, які не віднесені законом до спеціальної 50-відсоткової категорії. Наприклад, це може бути звичайна грошова заборгованість за кредитом, договором, комунальними платежами або судовими витратами. Точну ставку виконавець зазначає у постанові.
Позначка «20%» не означає, що борг зменшується лише на суму, яку отримує стягувач. У провадженні можуть обліковуватися виконавчий збір або основна винагорода приватного виконавця, витрати та інші законні суми. Замовте розрахунок заборгованості, щоб розуміти черговість погашення.
Коли можливі 50% і 70%
До 50% із зарплати закон допускає, зокрема, при виконанні рішень про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, а також шкоди у зв’язку з кримінальним правопорушенням. За іншими виконавчими документами, коли їх кілька, загальне утримання зазвичай також обмежене половиною доходу.
Особливий виняток стосується аліментів на неповнолітніх дітей: обмеження може сягати 70% зарплати. Це не універсальна ставка для будь-якого аліментного боргу та не право роботодавця самостійно підвищити утримання. Потрібні відповідний документ, розрахунок заборгованості й правильна черговість вимог.
Відрахування з пенсії
Пенсійний фонд роз’яснює: у загальних випадках — кредит, штраф, комунальний борг та інші звичайні вимоги — з пенсії відраховують не більше 20%. До 50% допускається за аліментами, відшкодуванням шкоди здоров’ю, шкоди у зв’язку зі смертю годувальника та іншими прямо названими законом підставами.
ПФУ здійснює утримання лише після отримання офіційного документа. Усний дзвінок колектора, лист банку або повідомлення в месенджері не дають підстави зменшити пенсію. Пенсіонер може запросити копію документа, реквізити провадження, розмір щомісячного відрахування та залишок боргу.
Калькулятор щомісячного відрахування
Орієнтовний розрахунок
Калькулятор не враховує черговість кількох документів, заборгованість за аліментами, захищені виплати та спеціальні постанови. Використовуйте його для перевірки арифметики одного відсотка, а остаточний розрахунок вимагайте у виконавця й платника доходу.
Якщо є кілька виконавчих документів
Роботодавець не ділить кошти довільно. Він враховує встановлену законом черговість вимог і приписи у постановах. За загальним правилом при кількох документах за працівником має зберігатися 50% заробітку, крім спеціального винятку щодо аліментів на неповнолітніх дітей. Один кредитор не може «зайняти» весь допустимий відсоток всупереч пріоритетній вимозі.
Попросіть бухгалтерію надати розшифровку: номер кожного документа, одержувач, ставка, сума та залишок. Якщо нова постанова змінила розподіл, це має бути видно з наступної виплати. Спір щодо черговості адресують виконавцю, а не лише бухгалтеру, який виконує отримані приписи.
Відрахування і арешт банківського рахунку
Після утримання роботодавець перераховує залишок зарплати на картку. Окремо банк може виконувати постанову про арешт коштів на рахунку. Через це людина іноді бачить і відрахування у розрахунковому листку, і блокування залишку в банку. Така ситуація потребує перевірки режиму рахунку та постанов, а не припущення про «подвійний відсоток».
Повідомте виконавцю, що рахунок використовується для зарплати або пенсії, додайте довідку банку та платника, виписку і заяву. Захищений характер окремих виплат не завжди автоматично розпізнається за назвою картки. Не просіть роботодавця приховувати дохід або переказувати його на чужий рахунок.
Виплати, на які не звертають стягнення
Закон містить перелік коштів, на які звернення стягнення не допускається або обмежене: окремі соціальні допомоги, компенсації, кошти на дітей, виплати у зв’язку з похованням та інші цільові суми. Перелік треба звіряти з чинною редакцією закону і призначенням конкретного платежу, а не з побутовою назвою картки.
Якщо захищену виплату списано, зберіть довідку органу, що її призначив, банківську виписку з призначенням платежу та постанову. Подайте виконавцю заяву про повернення або зняття арешту щодо цих коштів. За відмови оскаржуйте рішення у встановленому порядку й не пропускайте строки.
Як перевірити правильність утримання
- Отримайте розрахунковий листок або довідку ПФУ.
- Запишіть суму до і після податків.
- Знайдіть номер і дату виконавчого документа.
- Порівняйте ставку з видом стягнення.
- Перевірте, чи немає інших постанов.
- Замовте у виконавця розрахунок залишку боргу.
- Звірте платежі за кілька місяців.
- За помилки подайте письмову вимогу про перерахунок.
Не обмежуйтеся усною відповіддю «так нарахувала програма». Арифметика має відтворюватися: база, відсоток, сума відрахування і залишок. Водночас різниця у кілька гривень може виникнути через округлення або зміну бази, тому порівнюйте повний розрахунок, а не лише банківське зарахування.
Куди скаржитися
Якщо помилився роботодавець або ПФУ, спочатку направте платнику письмову заяву з копією постанови та власним розрахунком. Якщо неправильний відсоток прямо зазначив державний чи приватний виконавець, оскаржуйте його постанову або дії начальнику відповідного органу чи до суду — залежно від процедури та документа.
У скарзі назвіть провадження, дату виплати, суму доходу після податків, фактичне утримання, законний максимум і бажаний результат. Додайте листок, виписку, постанову та попереднє звернення. Просіть не «розібратися», а скасувати або змінити постанову, перерахувати утримання й повернути надміру стягнене.
Що має показати роботодавець у розрахунковому листку
При кожній виплаті працівник має бачити загальну суму нарахованої зарплати з розшифровкою, усі обов’язкові податки, розмір і підставу відрахування, а також суму, що належить до виплати. Посилання лише на внутрішній код бухгалтерської програми не пояснює правову підставу. Попросіть номер постанови, дату її отримання і реквізити одержувача.
Якщо зарплата складається з окладу, премії, відпускних, лікарняних або компенсації, платник повинен правильно визначити, які складові є доходом для звернення стягнення, а які мають спеціальний режим. Працівнику корисно порівняти кілька місяців: база може змінюватися, тому однакова сума відрахування при різному доході потребує пояснення.
Аванс і остаточний розрахунок за місяць
Зарплату зазвичай виплачують частинами, тому відрахування може відображатися під час авансу, остаточного розрахунку або розподілятися між ними за правилами бухгалтерії та постанови. Законний місячний максимум не можна обходити тим, що кожну частину виплати трактують як окрему незалежну базу. Попросіть зведений розрахунок за весь місяць.
Якщо постанова надійшла посеред місяця, дата її отримання важлива для першого утримання. Роботодавець не повинен заднім числом перераховувати вже виплачену зарплату без законної підстави. Водночас наступна виплата може включати належне відрахування відповідно до документа, тому перевірте хронологію, а не лише назву місяця в банківській виписці.
Премії, відпускні та лікарняні
Не кожна сума від роботодавця має однаковий правовий режим. Премія як складова заробітної плати зазвичай входить до доходу, з якого роблять відрахування. Відпускні також пов’язані з оплатою праці, але момент їх виплати та період, за який вони нараховані, впливають на розрахунок. Лікарняні потребують перевірки джерела й виду виплати.
Щоб не сперечатися загальними словами, попросіть бухгалтерію назвати кожну складову бази. Якщо до неї включили допомогу, яка належить до захищених законом виплат, додайте до заяви документ про призначення. Якщо, навпаки, премію приховали від виконання постанови, це може створити відповідальність уже для платника доходу.
Як враховують аліменти та заборгованість
Поточні аліменти й погашення накопиченої заборгованості потрібно розрізняти. Розмір щомісячного платежу може бути визначений часткою доходу або твердою сумою, а виконавець окремо розраховує борг. Максимальна межа 70% не означає, що всі 70% завжди утримують: фактичний розмір залежить від виконавчого документа й залишку.
Боржник і стягувач можуть замовити розрахунок заборгованості та перевірити зарахування платежів. Якщо гроші сплачувалися добровільно, надайте квитанції з чітким призначенням. Переказ без пояснення або готівка без розписки можуть не бути враховані, а роботодавець не має повноважень самостійно зменшити визначений виконавцем борг.
Зміна місця роботи або банківського рахунку
Зміна роботодавця не припиняє провадження і не створює новий борг, але виконавець повинен дізнатися про нове джерело доходу. Старий роботодавець оформлює завершення своїх відрахувань і повідомляє про звільнення. Новий починає виконання після отримання належного документа, а не за усною розповіддю працівника чи стягувача.
Зміна картки також не впливає на відрахування, які роботодавець робить до переказу зарплати. Відкриття нового рахунку не є способом уникнути постанови та може лише ускладнити доступ до залишку. Для захисту законних виплат повідомляйте виконавця офіційно й підтверджуйте призначення рахунку документами.
Як повернути надміру утримане
Спочатку визначте, де виникла помилка: у ставці постанови, базі роботодавця, повторному платежі, зарахуванні виконавцем або розподілі між стягувачами. Направте вимогу тому суб’єкту, який може виправити дію. Додайте таблицю з правильною та фактичною сумою за кожну дату, а не лише загальний підсумок.
Попросіть письмово повідомити, куди перераховано надлишок. Якщо гроші ще у роботодавця, виправлення відрізняється від ситуації, коли вони вже на депозитному рахунку виконавчої служби або у стягувача. Вимога про повернення має враховувати фактичний рух коштів; за відмови може знадобитися скарга чи позов.
Добровільна сплата під час відрахувань
Боржник може додатково погашати борг, але кожен платіж потрібно правильно ідентифікувати: номер провадження, призначення, одержувач і дата. Одразу надішліть квитанцію виконавцю та попросіть оновити залишок. Інакше роботодавець продовжить утримання за старою сумою, бо не отримав документа про зміну.
Перед великою добровільною оплатою замовте актуальний розрахунок з урахуванням збору, винагороди та витрат. Переказ лише основної суми стягувачу не завжди закриває провадження. Після сплати потрібна формальна процесуальна дія виконавця й повідомлення платнику доходу.
Особистий журнал платежів
Створіть таблицю з датою доходу, базою після податків, ставкою, фактичним відрахуванням, номером платіжного документа та залишком. Додавайте розрахункові листки й банківські виписки. Такий журнал швидко показує подвійне списання, пропущене зарахування або утримання після повного погашення.
Не покладайтеся лише на баланс у застосунку виконавчого провадження: оновлення може відбуватися із затримкою. Раз на кілька місяців звіряйте свою таблицю з офіційним розрахунком. Якщо цифри не збігаються, просіть деталізацію платежів за датами та одержувачами.
Коли відрахування мають припинитися
Платник припиняє утримання після погашення зазначеної суми або отримання документа виконавця про завершення, зміну чи скасування звернення стягнення. Самостійна заява боржника без підтвердження зазвичай недостатня для бухгалтерії. Після останнього платежу звірте залишок і вимагайте актуальний документ.
Якщо працівник звільняється, роботодавець повідомляє виконавця та повертає документ за встановленою процедурою, зазначивши проведені відрахування. Борг не зникає через зміну роботи. Боржнику краще самому надати виконавцю нові контакти й перевірити, щоб одна й та сама сума не обліковувалася двічі.
Чекліст боржника
Типові помилки
- рахувати відсоток від нарахованого окладу без перевірки бази;
- вважати 50% універсальною ставкою;
- не розрізняти пенсію та зарплату;
- плутати відрахування з арештом рахунку;
- ігнорувати кілька виконавчих документів;
- не отримувати розрахунковий листок;
- скаржитися бухгалтеру на постанову виконавця;
- чекати автоматичного припинення після останнього платежу;
- переказувати дохід на чужу картку;
- не підтверджувати цільове походження захищених коштів.
Часті запитання
Джерела
- Закон України «Про виконавче провадження», стаття 70.
- Кодекс законів про працю України, статті 127–129.
- Пенсійний фонд України: відрахування з пенсії.
Перевіряйте чинну редакцію закону та конкретну постанову: вид вимоги, кількість документів і джерело доходу змінюють межу відрахування.