Реєстрація платником ПДВ для ФОП у 2026 році стає обов’язковою, якщо загальний обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців перевищив 1 млн грн – заява подається протягом 10 робочих днів після місяця, у якому виникло перевищення. Добровільна реєстрація можлива в будь-який час незалежно від обсягу доходу, якщо це вигідно для роботи з контрагентами-платниками ПДВ.
Цей матеріал – частина розділу «Бізнес та ФОП». Також радимо: РРО чи ПРРО для ФОП: хто зобов'язаний застосовувати у 2026 році і Книга обліку доходів ФОП: як вести у 2026 році.
– Документи та кроки одним списком
Коли реєстрація платником ПДВ обов’язкова для ФОП?
Обов’язок зареєструватися платником податку на додану вартість виникає в момент, коли сукупний обсяг постачання товарів чи послуг перевищує встановлений законом поріг протягом останніх дванадцяти календарних місяців.
Відповідно до статті 181.1 Податкового кодексу України, поріг обов’язкової реєстрації платником ПДВ становить 1 000 000 грн сукупного обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 місяців. У нашій редакції перевірили: до цього порогу враховуються саме оподатковувані операції – постачання товарів і послуг на митній території України, а не будь-які надходження на рахунок ФОП, тому підприємцям варто окремо відстежувати структуру доходу, а не орієнтуватися лише на загальну суму виписки з банку.
Документи та кроки
- Реєстраційна заява за формою №1-ПДВ
- Розрахунок обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 місяців
- Виписка з реєстру платників єдиного податку (якщо ФОП на спрощеній системі)
- Документ, що посвідчує особу, та РНОКПП заявника
- Довіреність (якщо заяву подає представник)
- Кваліфікований електронний підпис для подання через Електронний кабінет
- Довідка про відкриті рахунки в банківських установах
Хто може зареєструватися добровільно?
Добровільна реєстрація доступна будь-якому ФОП незалежно від обсягу доходу, якщо він вважає це доцільним для своєї діяльності. Найчастіше добровільно реєструються підприємці, які працюють переважно з юридичними особами – платниками ПДВ.
Для добровільної реєстрації подається така сама заява за формою №1-ПДВ, але без обов’язку доводити перевищення порогу доходу. Реєстрація набуває чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем подання заяви, якщо ФОП не обрав більш пізню дату.
- Робота переважно з контрагентами – платниками ПДВ, яким потрібен податковий кредит
- Участь у тендерах чи держзакупівлях, де вимагається статус платника ПДВ
- Імпорт товарів, де сплачений на митниці ПДВ можна відносити до податкового кредиту
- Плани на швидке зростання обороту, що наближається до порогу 1 млн грн
- Бажання підвищити довіру великих контрагентів до бізнесу ФОП
Як подати заяву на реєстрацію платником ПДВ?
Заява подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси ФОП. Існує три способи подання: особисто, поштою з описом вкладення або в електронній формі через Електронний кабінет платника податків з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Строк подання заяви при обов’язковій реєстрації – не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому вперше досягнуто чи перевищено поріг у 1 млн грн. Порушення цього строку не звільняє від обов’язку реєстрації, а лише переносить дату, з якої особа вважається платником ПДВ за фактом, з відповідними наслідками.
| Тип реєстрації | Умова | Строк подання заяви |
|---|---|---|
| Обов’язкова | Обсяг операцій понад 1 млн грн за 12 міс. | До 10 числа наступного місяця |
| Добровільна | Без обмежень щодо доходу | Будь-коли, за власним рішенням |
| При переході з єдиного податку 3 групи без ПДВ на групу з ПДВ | Зміна ставки єдиного податку | За 15 днів до початку кварталу |
Які ставки ПДВ застосовуються у 2026 році?
Основна ставка податку на додану вартість в Україні становить 20% від бази оподаткування. Для окремих операцій застосовуються знижені ставки.
Знижена ставка 7% застосовується до постачання лікарських засобів і медичних виробів, включених до відповідного переліку, а також до послуг тимчасового розміщування (готелі). Ставка 14% встановлена для постачання окремих видів сільськогосподарської продукції. Ставка 0% застосовується до експортних операцій.
Як розрахувати обсяг операцій для порогу реєстрації?
Для розрахунку порогу враховується сукупна вартість товарів і послуг, поставлених протягом останніх 12 календарних місяців, що передують поточному місяцю. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком щомісяця, а не за календарний рік.
Це означає, що поріг може бути досягнутий у будь-якому місяці, наприклад у березні, якщо сума операцій за період з квітня минулого року по березень поточного перевищила 1 млн грн. До розрахунку не включаються операції, звільнені від оподаткування ПДВ, а також операції, що не є об’єктом оподаткування згідно зі статтею 196 ПКУ.
- До розрахунку включається вартість поставлених товарів і послуг без урахування самого ПДВ
- Враховуються лише операції на митній території України, що підлягають оподаткуванню
- Не враховуються операції, звільнені від ПДВ (наприклад, окремі медичні чи освітні послуги)
- Період розрахунку – останні 12 місяців, а не календарний рік з 1 січня
У чому різниця між обов’язковою і добровільною реєстрацією на практиці?
Крім строків подання заяви, відмінність полягає в наслідках прострочення. При добровільній реєстрації відсутність заяви просто означає, що ФОП і надалі працює без ПДВ – жодних санкцій немає. При обов’язковій реєстрації прострочення тягне фінансову відповідальність з першого дня виникнення обов’язку.
Ще одна відмінність стосується можливості обрати дату початку. При добровільній реєстрації ФОП може вказати бажану дату, наприклад початок наступного кварталу для зручності бухгалтерського обліку. При обов’язковій реєстрації дата визначається законодавством і не залежить від побажань платника.
Що змінюється для ФОП на єдиному податку після реєстрації ПДВ?
ФОП 3 групи єдиного податку, який реєструється платником ПДВ, автоматично переходить на ставку єдиного податку 3% від доходу замість 5%, оскільки ставка 5% застосовується лише до платників, які не є платниками ПДВ.
Для ФОП 1 та 2 груп реєстрація платником ПДВ неможлива – ці групи за визначенням не можуть бути платниками податку на додану вартість, тому реєстрація автоматично означає необхідність переходу на 3 групу або на загальну систему оподаткування.
Як вести облік після реєстрації платником ПДВ?
Після реєстрації ФОП зобов’язаний складати податкові накладні на кожну оподатковувану операцію та реєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки – як правило, протягом 15 календарних днів після дати складання.
Ведеться також облік податкового кредиту – сум ПДВ, сплачених постачальникам, які зменшують суму податку до сплати до бюджету. Різниця між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом визначає суму, яку ФОП сплачує або має право відшкодувати з бюджету.
Чи можна скасувати реєстрацію платником ПДВ?
Так, анулювання реєстрації можливе за заявою платника, якщо обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців став меншим за поріг обов’язкової реєстрації, а сама реєстрація тривала не менше 12 календарних місяців з моменту первинної реєстрації.
Анулювання також відбувається автоматично при припиненні підприємницької діяльності ФОП, переході на систему оподаткування, несумісну зі статусом платника ПДВ, або за рішенням контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 184 ПКУ.
Як податковий кредит впливає на суму сплати ПДВ?
Податковий кредит формується із сум ПДВ, сплачених ФОП постачальникам товарів і послуг, а також ПДВ, сплаченого на митниці при імпорті. Ці суми зменшують суму податкового зобов’язання, яку потрібно сплатити до бюджету за звітний період.
Право на податковий кредит виникає лише за наявності зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних і оформленої належним чином. Якщо постачальник не зареєстрував податкову накладну, покупець втрачає право на податковий кредит за цією операцією до моменту реєстрації документа, навіть якщо оплата фактично відбулася.
Які особливості реєстрації для ФОП, що працює з експортом?
Експортні операції оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, що на практиці означає право на бюджетне відшкодування податкового кредиту, накопиченого при закупівлі товарів чи сировини для подальшого експорту.
Для ФОП, що активно займається зовнішньоекономічною діяльністю, реєстрація платником ПДВ часто вигідна навіть за обсягу операцій нижче порогу в 1 млн грн, оскільки дозволяє повертати з бюджету суми податку, сплаченого постачальникам на внутрішньому ринку.
Які штрафи загрожують за несвоєчасну реєстрацію?
Здійснення оподатковуваних операцій без реєстрації платником ПДВ, коли така реєстрація є обов’язковою, тягне за собою відповідальність у вигляді нарахування податкових зобов’язань так, ніби особа була зареєстрована платником ПДВ, без права на податковий кредит за цей період.
Крім фінансових санкцій, контролюючий орган має право самостійно зареєструвати особу платником ПДВ за результатами документальної перевірки, якщо встановить факт перевищення порогу без подання відповідної заяви. У такому разі дата реєстрації визначається датою виникнення обов’язку, а не датою фактичного виявлення порушення.
- Донарахування ПДВ на всі оподатковувані операції з моменту виникнення обов’язку реєстрації
- Штраф за заниження податкових зобов’язань згідно зі статтею 123 ПКУ
- Пеня за кожен день прострочення сплати податкового зобов’язання
- Відсутність права на податковий кредит за операціями до фактичної реєстрації
Чи можна поєднувати добровільну і обов’язкову підстави реєстрації?
На практиці ФОП може подати заяву про добровільну реєстрацію ще до досягнення порогу обов’язкової реєстрації, якщо бачить, що обсяг операцій найближчим часом перевищить 1 млн грн. Це дозволяє обрати зручну дату початку – наприклад, перше число нового кварталу – замість очікування на автоматичне виникнення обов’язку в середині періоду.
Такий підхід зручний для планування бухгалтерського обліку та ціноутворення, оскільки підприємець заздалегідь знає дату, з якої потрібно видавати податкові накладні, і може завчасно повідомити постійних контрагентів про зміну статусу.
Як реєстрація ПДВ впливає на ціноутворення для клієнтів?
Після реєстрації платником ПДВ ФОП зобов’язаний включати податок у вартість товарів чи послуг для кінцевого споживача, або виокремлювати суму ПДВ у ціні для контрагентів – юридичних осіб, яким потрібен податковий кредит.
Для роботи з фізичними особами – кінцевими споживачами – це часто означає фактичне збільшення ціни або зменшення маржі, якщо підприємець не може підняти ціну на розмір ПДВ через конкуренцію на ринку. Для роботи з юридичними особами, навпаки, наявність ПДВ у ціні часто є конкурентною перевагою, оскільки контрагент отримує право на податковий кредит.
Перед добровільною реєстрацією варто прорахувати, яка частка клієнтів – фізичні особи, а яка – юридичні особи, зареєстровані платниками ПДВ, оскільки це безпосередньо впливає на фінансовий результат від зміни статусу.