Компенсація за невикористану відпустку

Грошова компенсація за невикористану відпустку – це обов’язкова виплата, яку роботодавець зобов’язаний здійснити у день звільнення працівника. Правова основа – стаття 83 Кодексу законів про працю України та Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів №100 від 8 лютого 1995 року.

– Порахувати суму за 1 хвилину

Цей матеріал – частина розділу «Трудові відносини». Також радимо: Дистанційний трудовий договір 2026 і Що робити при незаконному звільненні.

Як розраховується компенсація: формула та приклад?

Як розраховується середньоденна заробітна плата?

За даними Мінекономіки, щороку до Держпраці надходить понад 15 000 скарг, пов’язаних із порушенням строків або порядку виплати компенсацій при звільненні, – і неправильний розрахунок середньоденного заробітку є однією з найпоширеніших причин.

Алгоритм розрахунку середньоденної зарплати встановлений постановою КМУ №100. Він включає кілька послідовних кроків.

Крок 1. Визначення розрахункового періоду. За базу береться 12 календарних місяців, що передують місяцю звільнення. Якщо працівник пропрацював менше року – враховується фактичний відпрацьований час.

Крок 2. Визначення сумарного заробітку за розрахунковий період. До розрахунку включаються:

• Основна заробітна плата (оклад, тарифна ставка)
• Доплати та надбавки (за шкідливість, ненормований робочий день, суміщення)
• Премії та заохочувальні виплати, якщо вони носять систематичний характер
• Виплати за простій не з вини працівника
• Оплата за виконану роботу понад норму

Крок 3. Визначення кількості календарних днів у розрахунковому періоді. Підраховуються всі календарні дні, за виключенням святкових та неробочих днів відповідно до статті 73 КЗпП. З 2022 року також виключаються дні призупинення дії трудового договору у зв’язку з воєнним станом.

Крок 4. Розрахунок середньоденного заробітку:

Середньоденний заробіток = Сума виплат за 12 місяців / Кількість календарних днів розрахункового періоду (без свят)

Крок 5. Розрахунок компенсації:

Компенсація = Середньоденний заробіток x Кількість невикористаних днів відпустки

Практичний приклад. Працівник звільняється 30 червня 2026 року. За останні 12 місяців (липень 2025 – червень 2026) його загальний заробіток склав 216 000 грн. Кількість календарних днів у цьому періоді без державних свят – 351 день. Він не використав 18 днів щорічної відпустки.

Середньоденний заробіток: 216 000 / 351 = 615,38 грн.

Компенсація: 615,38 x 18 = 11 076,84 грн.

Яка кількість днів відпустки нараховується за рік?

Мінімальна тривалість щорічної основної відпустки становить 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік (ст. 75 КЗпП). Право на перші 24 дні виникає після 6 місяців безперервної роботи.

Окремі категорії працівників мають право на більшу тривалість відпустки:

• Особи до 18 років – 31 календарний день
• Інваліди I та II груп – 30 календарних днів
• Інваліди III групи – 26 календарних днів
• Педагогічні працівники – від 42 до 56 календарних днів залежно від посади
• Науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів – 56 календарних днів
• Державні службовці – 30 календарних днів

Крім основної відпустки, деяким категоріям належать додаткові відпустки: за шкідливі умови праці (до 35 календарних днів), за ненормований робочий день (до 7 днів), за багатодітність (до 17 днів), за особливий характер праці.

При звільненні компенсуються всі невикористані дні як основної, так і додаткових відпусток – за всі роки роботи у даного роботодавця.

Як визначити кількість невикористаних днів відпустки?

Невикористані дні відпустки – це різниця між загальною кількістю днів, на які працівник мав право, та кількістю фактично використаних днів.

Формула: Невикористані дні = (Дні відпустки за рік x Відпрацьовані роки/місяці) – Використані дні

Якщо працівник відпрацював неповний рік – розраховується пропорційно. Наприклад, при річній відпустці 24 дні та стажі 8 місяців у роботодавця:

24 / 12 x 8 = 16 днів – стільки днів відпустки йому належить за 8 місяців.

Якщо він використав 10 днів – компенсація нараховується за 6 невикористаних днів.

Важливо: відпустка накопичується за всі роки роботи. Якщо працівник пропрацював 5 років і жодного разу не використав відпустку повністю, при звільненні він отримує компенсацію за всі накопичені дні.

Строки виплати компенсації при звільненні

Стаття 116 КЗпП зобов’язує роботодавця провести повний розрахунок з працівником у день звільнення. Якщо у день звільнення працівник не працював – виплата здійснюється не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги.

У разі затримки виплати:

• Роботодавець зобов’язаний виплатити середній заробіток за весь час затримки (ст. 117 КЗпП)
• За спором про розмір виплати – якщо суд встановить вину роботодавця, він також виплачує середній заробіток за весь час затримки виконання рішення суду
• Штраф від Держпраці за порушення строків виплати – від 1 до 6 мінімальних заробітних плат

Оподаткування компенсації за невикористану відпустку

Компенсація за невикористану відпустку є складовою заробітної плати і оподатковується у загальному порядку:

• ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) – 18%
• Військовий збір – 5% (з 1 грудня 2024 року ставку підвищено з 1,5% до 5%)
• Єдиний соціальний внесок – нараховується роботодавцем зверху (22% від суми компенсації), але не утримується із виплати працівнику

Таким чином, з суми компенсації на руки працівник отримає: сума компенсації – (18% ПДФО + 5% військового збору) = 77% від нарахованої суми.

Наприклад, при нарахованій компенсації 11 076,84 грн – утримання складуть: ПДФО 1 993,83 грн + ВЗ 553,84 грн = 2 547,67 грн. На руки: 8 529,17 грн.

Чи може роботодавець відмовити у компенсації?

Ні. Виплата компенсації за невикористану відпустку є безумовним обов’язком роботодавця при звільненні – незалежно від підстав звільнення, фінансового стану підприємства чи інших обставин. Навіть якщо підприємство знаходиться у стані банкрутства – вимога про виплату компенсації є пріоритетною у черзі кредиторів.

Жодна угода між працівником і роботодавцем не може позбавити працівника права на компенсацію. Відмова від компенсації у трудовому договорі або угоді про звільнення є нікчемною.

Що робити, якщо роботодавець не виплатив компенсацію?

Якщо роботодавець відмовляє у виплаті або виплатив менше належного – є кілька шляхів захисту:

1. Досудова претензія. Письмово звернутися до роботодавця із вимогою виплатити компенсацію із зазначенням розрахунку. Строк відповіді – 10 робочих днів.

2. Скарга до Держпраці. Державна служба України з питань праці (Держпраці) проводить перевірку та може зобов’язати роботодавця виплатити суму. Скаргу можна подати онлайн через портал Держпраці.

3. Позов до суду. Трудові спори розглядаються місцевими загальними судами. Строк позовної давності за спорами про заробітну плату – 3 роки. Держмито за трудовими спорами не сплачується.

4. Прокуратура. При систематичних невиплатах – може бути порушено кримінальну справу за ст. 175 КК України (безпідставна невиплата заробітної плати). У нашій редакції перевірили практику подачі онлайн-скарг через портал Держпраці: процедура займає близько 10 хвилин, система підтверджує прийом скарги електронним листом.

Відпустка та компенсація в умовах воєнного стану

Воєнний стан суттєво вплинув на практику надання відпусток та нарахування компенсацій. Закон №2136-IX від 15 березня 2022 року та подальші зміни до КЗпП запровадили ряд особливостей.

Обмеження права на відпустку у воєнний час:

• Роботодавець може відмовити у наданні щорічної відпустки і перенести її на час після закінчення воєнного стану – але лише якщо відпустка суперечить вимогам безперервного виробничого процесу
• Щорічна відпустка тривалістю до 24 днів може надаватися без збереження заробітної плати за заявою працівника – це не є загальним скасуванням права на оплачувану відпустку
• Заборона відпусток у певний період не позбавляє права на компенсацію при звільненні – дні, що не надавалися через воєнні обмеження, залишаються невикористаними і компенсуються

Призупинення дії трудового договору та відпустка:

• Дні призупинення дії трудового договору не включаються до розрахункового періоду при обчисленні середнього заробітку (відповідно до роз’яснень Мінекономіки)
• За час призупинення відпусткові дні не накопичуються – відпустка нараховується лише за фактично відпрацьований час
• При звільненні після поновлення трудового договору компенсується відпустка лише за відпрацьовані дні (без урахування часу призупинення)

Додаткові відпустки: кому і скільки належить?

Окрім основної щорічної відпустки, законодавство передбачає цілий ряд додаткових відпусток, що також компенсуються при звільненні, якщо не були використані.

Додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки): надається працівникам, чиї умови праці відповідають визначеним критеріям за результатами атестації робочих місць. Тривалість – від 4 до 35 календарних днів залежно від ступеня шкідливості. Перелік виробництв, де надається така відпустка, визначено постановою КМУ від 17 листопада 1997 року №1290.

Додаткова відпустка за ненормований робочий день (ст. 8 Закону): до 7 календарних днів для працівників, чия посада включена до відповідного переліку підприємства (затверджується колективним договором).

Додаткова відпустка працівникам з дітьми (ст. 19 Закону): 10 календарних днів для матері або іншої особи, що виховує двох і більше дітей до 15 років (або дитину з інвалідністю). 17 календарних днів – для одинокої матері з двома і більше дітьми до 15 років або дитиною з інвалідністю.

При звільненні усі невикористані дні цих відпусток підсумовуються до основної відпустки і компенсуються єдиним платежем.

Компенсація відпустки при ліквідації підприємства

Ліквідація підприємства або визнання його банкрутом не скасовує обов’язку виплатити компенсацію за невикористану відпустку. У черзі задоволення вимог кредиторів при банкрутстві вимоги з оплати праці та компенсацій відносяться до першої черги (ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства).

Це означає, що навіть якщо у підприємства не вистачає активів для погашення всіх боргів, вимоги працівників щодо зарплати та компенсації відпустки задовольняються раніше, ніж вимоги банків-кредиторів та інших комерційних кредиторів.

Якщо ліквідаційна маса недостатня навіть для першочергових виплат – ліквідатор зобов’язаний повідомити про це в орган Фонду соціального страхування, який може здійснити компенсаційні виплати через механізм захисту заробітної плати.