Банкрутство фізособи: як списати борги

Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (Кодекс з процедур банкрутства) з 2019 року поширюється на фізичних осіб. Це означає, що українець, який не може розрахуватися з боргами, має законний механізм вийти з боргової ями – через суд. Процедура непроста і займає від кількох місяців до кількох років, але для людей у критичній фінансовій ситуації вона може стати єдиним виходом.

Цей матеріал – частина розділу «Штрафи та борги». Також радимо: Що робити, якщо телефонують колектори і Що робити, якщо подали в суд за борг.

– Документи та кроки одним списком

Хто має право оголосити себе банкрутом?

За даними Вищого господарського суду України, з 2019 по 2025 рік господарські суди відкрили понад 18 000 справ про банкрутство фізичних осіб, і їх кількість щороку зростає приблизно на 30%.

Фізична особа може ініціювати процедуру банкрутства, якщо одночасно виконуються такі умови: загальна сума боргів перевищує 30 мінімальних заробітних плат (у 2026 році це понад 240 000 грн), боржник не може погасити борги у встановлені строки, і є підстави вважати, що фінансова ситуація не покращиться найближчим часом.

Процедуру може ініціювати як сам боржник, так і кредитор. Однак на практиці більшість справ відкривається за заявою боржника – саме він найбільше зацікавлений у списанні боргів. Кредитору вигідніше домагатися погашення боргу через виконавче провадження, а не банкрутство, де він може отримати лише частину коштів або не отримати нічого.

Які документи потрібні для подачі заяви

Перелік документів для заяви про банкрутство визначений статтею 115 Кодексу з процедур банкрутства. До заяви необхідно додати: список усіх кредиторів із зазначенням сум боргу, підстав виникнення та строків погашення; опис усього майна боржника (нерухомість, автомобілі, частки в компаніях, цінні папери, банківські рахунки); виписки з банківських рахунків за останні 3 роки; відомості про доходи за останні 3 роки (довідки з місця роботи або від податкової); копії документів про укладені угоди з майном за останні 3 роки (продаж, дарування, застава); відомості про наявність чи відсутність статусу підприємця; документи про сімейний стан та утриманців.

Важливо: будь-яке приховування майна або доходів є підставою для відмови у звільненні від боргів і може кваліфікуватись як шахрайство. Суд ретельно перевіряє фінансову історію боржника за три роки до подачі заяви.

Скільки коштує процедура банкрутства фізособи?

Банкрутство – не безкоштовна процедура. Основні витрати включають судовий збір (на 2026 рік – 605 грн), аванс на винагороду арбітражного керуючого (не менше 3 мінімальних заробітних плат – близько 24 000 грн), витрати на публікацію оголошень у реєстрі банкрутств (Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство – ЄРПБ), поштові витрати на повідомлення кредиторів, а також послуги адвоката (якщо залучаєте).

Таким чином, мінімальна вартість входу у процедуру становить близько 25 000-30 000 грн. Якщо у боржника немає коштів навіть на аванс керуючому, суд може зупинити провадження або призначити керуючого з оплатою за рахунок реалізованого майна.

Як працює реструктуризація боргів?

Після відкриття провадження у справі про банкрутство арбітражний керуючий аналізує фінансовий стан боржника і пропонує один з двох шляхів: реструктуризацію або реалізацію майна.

Реструктуризація – це план погашення боргів протягом певного строку (до 5 років) на нових умовах. В рамках реструктуризації можуть бути: знижені відсоткові ставки за кредитами, списана частина штрафів та пені, встановлений графік погашення основного боргу з урахуванням реального доходу боржника. Реструктуризація підходить тим, хто має стабільний дохід, але не може обслуговувати борги на поточних умовах.

План реструктуризації затверджується зборами кредиторів та судом. Якщо боржник виконує план – після його завершення залишки незакритих боргів (якщо такі є) списуються. Якщо порушує план – провадження переходить до стадії реалізації майна.

Як відбувається реалізація майна?

Якщо реструктуризація неможлива (боржник не має доходу або кредитори не підтримали план), суд переходить до стадії реалізації майна. Арбітражний керуючий формує ліквідаційну масу – перелік майна, яке буде продано для погашення боргів.

Що не може входити до ліквідаційної маси: єдине житло боржника (крім іпотечного), необхідні для роботи речі (наприклад, комп’ютер для фрілансера), майно, що належить на правах спільної сумісної власності подружжю і не є особистою власністю боржника, аліментні зобов’язання та відповідні суми на рахунках.

Після продажу майна та розподілу коштів між кредиторами суд ухвалює рішення про звільнення боржника від решти боргів. Це ключовий момент: навіть якщо виручених від продажу майна коштів не вистачило для погашення всіх боргів – залишок списується.

Які борги не списуються ніколи

Закон чітко визначає категорії боргів, від яких суд не може звільнити боржника незалежно від результатів процедури банкрутства. Ці борги залишаються і після завершення провадження:

По-перше, аліменти на утримання дітей, батьків або інших осіб. По-друге, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи. По-третє, відшкодування шкоди, завданої злочином. По-четверте, штрафи, накладені за адміністративні або кримінальні правопорушення. По-п’яте, борги перед працівниками з виплати заробітної плати (якщо боржник був роботодавцем). По-шосте, борги, що виникли внаслідок шахрайства або навмисного заподіяння шкоди.

Крім того, суд може відмовити у звільненні від боргів, якщо виявить, що боржник навмисно приховав майно або доходи, надав неправдиві відомості суду або кредиторам, або здійснив підозрілі операції з майном (продаж за заниженою ціною, дарування) за 3 роки до подачі заяви.

Які наслідки банкрутства для фізичної особи?

Банкрутство – не безнаслідкова процедура. Протягом 3 років після завершення справи людина не може: повторно ініціювати процедуру банкрутства, бути керівником або засновником юридичної особи, отримувати кредити без повідомлення кредитора про факт банкрутства. Протягом 5 років – не може займати посади у банках, страхових компаніях та інших фінансових установах.

Інформація про банкрутство вноситься до ЄРПБ і є публічною. Це може ускладнити отримання кредитів у майбутньому. Однак, на відміну від невиконаного рішення суду або виконавчого провадження, статус банкрута з погашеними боргами – юридично чиста ситуація.

Яка роль арбітражного керуючого у справі?

Арбітражний керуючий – це ключова фігура у процедурі банкрутства фізичної особи. Це незалежний фахівець, ліцензований Міністерством юстиції, який виступає посередником між боржником, кредиторами та судом. Його завдання – організувати весь процес: від перевірки майна боржника до проведення торгів і розподілу коштів між кредиторами.

Арбітражний керуючий призначається судом. Боржник не може самостійно обрати конкретного фахівця, але може порекомендувати кандидатуру. Якщо боржник не пропонує кандидата, суд призначає керуючого самостійно з реєстру. Перед вибором керуючого варто перевірити його репутацію: відомості про реєстрацію та дисциплінарні справи є у відкритому реєстрі МЮ.

Ми перевірили реєстр арбітражних керуючих на сайті Міністерства юстиції: пошук за регіоном та спеціалізацією дозволяє знайти доступного фахівця за кілька хвилин і переглянути його дисциплінарну історію.

Керуючий має право: запитувати будь-яку інформацію про майно та доходи боржника, проводити інвентаризацію активів, оскаржувати угоди, здійснені за 3 роки до банкрутства, якщо вони мали на меті виведення активів. Натомість боржник зобов’язаний повністю співпрацювати з керуючим і надавати всі запитувані документи. Приховування інформації від керуючого – підстава для відмови у звільненні від боргів.

Чи можна уникнути банкрутства: альтернативи

Перед подачею заяви варто розглянути альтернативні шляхи вирішення боргової проблеми. По-перше, реструктуризація боргу в позасудовому порядку – пряма домовленість з кредитором про нові умови погашення. Банки часто погоджуються на реструктуризацію, оскільки це дешевше, ніж судовий процес. По-друге, медіація – залучення нейтральної третьої сторони для переговорів з кредиторами. По-третє, продаж частини майна для добровільного погашення боргів. По-четверте, позасудова санація – якщо у боржника є кілька великих кредиторів, іноді вдається укласти загальну мирову угоду.

Якщо ж борги настільки великі, що жодна з цих опцій не є реалістичною – судова процедура банкрутства залишається єдиним законним виходом.

Що відбувається з іпотекою при банкрутстві фізособи?

Іпотечний кредит у процедурі банкрутства займає особливе місце. Банк, що видав іпотеку, є заставним кредитором і має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави – квартири або будинку. Це означає, що навіть якщо квартира є єдиним житлом боржника, але вона є предметом іпотеки, суд може включити її до ліквідаційної маси для задоволення вимог банку-іпотекодержателя.

Проте є важливий нюанс: якщо боржник включає квартиру до плану реструктуризації і банк погоджується на умови плану, квартиру можна зберегти. У таких випадках план передбачає графік погашення іпотечного боргу, можливо, на пільгових умовах. Банку також часто вигідніше отримувати регулярні платежі за реструктуризованим планом, ніж продавати квартиру на аукціоні з дисконтом.

Якщо реструктуризація не затверджена або зірвана, квартира виставляється на електронні торги. Мінімальна стартова ціна встановлюється на рівні оціночної вартості. Якщо після продажу квартири залишається непогашений борг перед банком – ця частина боргу підлягає списанню в рамках загального провадження про банкрутство.