Податок на спадщину у 2026: хто платить і скільки

Спадщина від родичів першого та другого ступеня споріднення оподатковується за нульовою ставкою – платити не треба нічого. Решта спадкоємців-резидентів сплачують 5% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору від оціночної вартості майна. Якщо спадкодавець або спадкоємець є нерезидентом України, ставка зростає до 18% плюс військовий збір.

Цей матеріал – частина розділу «Спадщина та нотаріат». Також радимо: Спадковий договір: що це і чим відрізняється і Як оформити спадщину в Україні у 2026 році: повний алгоритм.

– Документи та кроки одним списком

Хто взагалі не платить податок на спадщину?

Окремого податку на спадщину в Україні немає. Успадковане майно вважається доходом фізичної особи і оподатковується за правилами Податкового кодексу, але для більшості випадків передбачена нульова ставка. Це означає, що юридично об’єкт оподаткування є, а сума до сплати дорівнює нулю.

Нульова ставка застосовується, коли спадкоємець і спадкодавець є резидентами України і належать до членів сім’ї першого або другого ступеня споріднення. Це найпоширеніша ситуація: діти успадковують квартиру батьків, чоловік або дружина – частку в спільному майні, онуки – будинок від бабусі.

Крім родинного критерію, є ще кілька пільгових підстав. За нульовою ставкою оподатковується вартість власності, що успадковується особою з інвалідністю I групи, дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування. Також не оподатковуються грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадбанку, які були компенсовані державою.

Скільки становить податок для решти спадкоємців?

Якщо родинний зв’язок не підпадає під перший чи другий ступінь, застосовується ставка 5% податку на доходи фізичних осіб. До неї додається військовий збір, ставка якого у 2026 році становить 5%. Разом це 10% від оціночної вартості успадкованого майна.

За даними Міністерства юстиції України, протягом 2025 року нотаріуси видали понад 320 тисяч свідоцтв про право на спадщину, і приблизно у дев’яти випадках з десяти застосовувалася саме нульова ставка оподаткування. Тобто реально сплачують податок лише близько десятої частини спадкоємців.

Що таке ступені споріднення і як їх підтвердити?

До членів сім’ї першого ступеня споріднення належать батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Другий ступінь – це рідні брати і сестри, баба і дід з боку матері та з боку батька, а також онуки. Усі інші родичі, включно з тітками, дядьками, племінниками, двоюрідними братами і сестрами, до цих категорій не входять.

Підтверджується споріднення документами органів державної реєстрації актів цивільного стану: свідоцтвами про народження, про шлюб, про зміну імені. Якщо в документах є розбіжності в написанні прізвища чи по батькові, нотаріус вимагатиме додаткові довідки або направить до суду для встановлення факту родинних відносин.

Окремо варто наголосити: фактичні шлюбні відносини без державної реєстрації для цілей оподаткування не прирівнюються до шлюбу. Партнер, який прожив із спадкодавцем двадцять років без реєстрації шлюбу, юридично є сторонньою особою і сплачує податок за ставкою 10%.

Як визначають вартість спадщини для оподаткування?

Базою оподаткування є оціночна вартість майна. Для нерухомості це вартість, визначена суб’єктом оціночної діяльності та зареєстрована в Єдиній базі звітів про оцінку. Нотаріус не має права приймати звіт, який не пройшов реєстрацію в базі, тому замовляти оцінку у випадкового оцінювача ризиковано.

Для транспортних засобів застосовується середньоринкова вартість, що визначається за методикою Мінекономіки, або звіт оцінювача. Для коштів на банківських рахунках і депозитах базою є фактична сума разом із нарахованими відсотками. Для корпоративних прав і цінних паперів – вартість, визначена за правилами оцінки бізнесу.

Якщо застосовується нульова ставка, оцінка для податкових цілей не потрібна взагалі. Проте нотаріус усе одно може попросити документ про вартість для розрахунку власних тарифів або для визначення розміру часток між кількома спадкоємцями. Це вже не податкова, а технічна вимога, і вартість такої оцінки зазвичай нижча.

Коли і як сплатити податок?

Найпростіший шлях – сплатити податок і військовий збір до нотаріального оформлення. Нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину лише після пред’явлення квитанцій. За таких умов подавати річну декларацію не потрібно, бо зобов’язання вже виконане в повному обсязі.

Другий варіант – задекларувати дохід самостійно. Тоді декларація про майновий стан і доходи подається до 1 травня року, наступного за роком отримання спадщини, а сплатити нараховані суми треба до 1 серпня. Цей шлях обирають, коли на момент оформлення бракує коштів на сплату податку.

Реквізити для сплати відрізняються залежно від того, де відкрито спадкову справу. Найнадійніше отримати їх у нотаріуса або сформувати платіж через Електронний кабінет платника податків, де вони підтягуються автоматично. У призначенні платежу вказують податковий номер спадкоємця і вид платежу.

Чи треба подавати декларацію при нульовій ставці?

Ні. Спадкоємці-резиденти, які отримали майно за нульовою ставкою, звільнені від обов’язку подавати річну декларацію щодо цього доходу. Це прямо передбачено Податковим кодексом і підтверджується роз’ясненнями податкової служби.

Так само не подають декларацію ті, хто сплатив податок і збір до нотаріального оформлення спадщини. Обов’язок декларування виникає лише у двох випадках: коли податок не було сплачено до отримання свідоцтва або коли спадщину отримано за межами України від нерезидента.

У нашій практиці ми бачили випадки, коли спадкоємці подавали «про всяк випадок» декларацію з нульовими показниками і потім місяцями з’ясовували з податковою походження неіснуючого зобов’язання. Зайва звітність не є безпечнішою за її відсутність, тому діяти варто строго за нормою.

Що буде, якщо не задекларувати спадщину?

Якщо податок підлягав сплаті, але спадкоємець його не сплатив і не подав декларацію, податкова має право донарахувати зобов’язання з штрафом. За неподання декларації застосовується фіксований штраф, а за заниження податкового зобов’язання – від 10% до 25% донарахованої суми залежно від того, чи є порушення повторним.

Додатково нараховується пеня за кожен день прострочення, починаючи з наступного дня після граничного строку сплати. Інформація про перехід права власності надходить до податкової автоматично з державних реєстрів нерухомості та транспортних засобів, тому розраховувати, що операція залишиться непоміченою, не варто.

Скільки коштує оформити спадщину у нотаріуса?

Крім податку, є супутні витрати. Державне мито за видачу свідоцтва про право на спадщину у державній нотаріальній конторі становить символічну суму, тоді як приватний нотаріус працює за договірним тарифом, який залежить від регіону та складності справи.

• Відкриття спадкової справи і заява про прийняття спадщини
• Витяги зі Спадкового реєстру та Державного реєстру речових прав
• Оцінка нерухомості з реєстрацією звіту в Єдиній базі
• Видача свідоцтва про право на спадщину на кожен об’єкт окремо
• Державна реєстрація права власності на успадковане майно

Ключовий строк, про який забувають найчастіше: заяву про прийняття спадщини треба подати нотаріусу протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця. Пропуск цього строку не позбавляє права на спадщину остаточно, але відновлювати його доведеться за згодою інших спадкоємців або через суд, а це додаткові місяці й витрати.

Як визначити, резидент ви чи нерезидент для податкових цілей?

Підвищена ставка застосовується не через сам факт проживання за кордоном, а через податковий статус особи. Резидентом України вважається фізична особа, яка має тут місце проживання. Якщо житло є одночасно у двох державах, вирішальним стає центр життєвих інтересів: місце постійного проживання членів родини, місце державної реєстрації як підприємця, джерело основних доходів.

Коли і цей критерій не дає однозначної відповіді, застосовується правило 183 днів перебування в Україні протягом податкового року. Якщо і воно не спрацювало, статус визначається за громадянством. Тому українець, який тимчасово виїхав за кордон, але зберіг тут родину, житло і джерело доходу, зазвичай залишається резидентом і сплачує 10%, а не 23%.

Статус перевіряється на момент отримання доходу, тобто на дату відкриття спадщини, а не на дату оформлення свідоцтва. Нотаріус не встановлює резидентність самостійно, він орієнтується на документи, які подає спадкоємець. Тому варто заздалегідь підготувати підтвердження: довідку про реєстрацію місця проживання, документи на нерухомість в Україні, дані про членів сім’ї, які тут проживають.

Які помилки найчастіше призводять до донарахування податку?

Дані про перехід права власності надходять до податкової автоматично з державних реєстрів, тому більшість спорів виникає вже після оформлення спадщини, коли виправити щось значно складніше і дорожче.

• Спадщину прийнято фактично, без звернення до нотаріуса, і податок ніхто не нарахував, хоча обов’язок його сплатити виник
• Оцінку замовлено в оцінювача, який не зареєстрував звіт у Єдиній базі звітів про оцінку, і нотаріус відмовив у прийнятті документа
• Занижено оціночну вартість нерухомості так, що вона помітно відрізняється від ринкового рівня в цьому населеному пункті
• Не враховано, що кожен об’єкт спадщини оподатковується окремо: квартира, земельна ділянка, автомобіль, депозит, корпоративні права
• Сплату здійснено за реквізитами іншої територіальної громади, і кошти не зарахувалися на потрібний рахунок
• Спадкоємець вважав себе резидентом, хоча фактично більше року проживав і працював за кордоном разом із родиною

Якщо помилку виявлено самостійно до початку податкової перевірки, вигідніше подати уточнюючий розрахунок і доплатити суму з самостійно нарахованим штрафом у розмірі 3%. Це дешевше, ніж чекати на податкове повідомлення-рішення, де штраф становитиме від 10% до 25% донарахованого зобов’язання, а пеня нараховуватиметься за кожен день, починаючи з наступного після граничного строку сплати.

Що робити, якщо пропущено шестимісячний строк на прийняття спадщини?

Спочатку варто перевірити, чи не прийняли ви спадщину фактично. Спадкоємець, який на момент смерті постійно проживав разом зі спадкодавцем і не подав заяву про відмову, вважається таким, що прийняв спадщину без окремої заяви. Те саме правило діє щодо малолітніх, неповнолітніх осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.

Якщо фактичного прийняття не було, є два шляхи. Перший – письмова згода всіх спадкоємців, які вже прийняли спадщину, на подання вашої заяви із запізненням. Така згода оформлюється у нотаріуса, і звертатися до суду не потрібно. Другий шлях – позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суд задовольняє його, якщо причина пропуску була поважною: тривале лікування, перебування за кордоном без можливості повернутися, служба у Збройних Силах, відсутність відомостей про смерть спадкодавця.

Податкові наслідки при цьому не змінюються: ставка визначається за ступенем споріднення і резидентністю, а не за тим, вчасно чи із запізненням оформлено спадщину. Проте затягування збільшує супутні витрати – потрібні свіжі витяги з державних реєстрів, нова оцінка майна, а іноді й окремий судовий процес щодо частки, яку вже встигли отримати інші спадкоємці.