Шлюбний договір в Україні укладають наречені або подружжя в письмовій формі з обов’язковим нотаріальним посвідченням; він визначає майнові права та обов’язки сторін під час шлюбу і після його розірвання. Договір можна підписати як до реєстрації шлюбу, так і в будь-який момент подружнього життя, а набирає він чинності з дня реєстрації шлюбу або з дня нотаріального посвідчення, якщо шлюб уже зареєстровано.
Цей матеріал – частина розділу «Сімейне право та РАЦС». Також радимо: Як подати заяву на шлюб через Дію у 2026 році і Як усиновити дитину в Україні 2026.
– Документи та кроки одним списком
Документи та кроки
- Паспорти обох сторін та реєстраційні номери облікових карток платників податків
- Свідоцтво про шлюб, якщо договір укладається після реєстрації
- Документи на майно, яке сторони бажають включити в договір
- Проєкт тексту шлюбного договору (можна підготувати з нотаріусом)
- Особиста присутність обох сторін у нотаріуса
- Оплата нотаріального тарифу за посвідчення договору
- За потреби – довідка про оцінку майна, що передається за договором
- Зберігання нотаріально посвідченого примірника договору
Що таке шлюбний договір і навіщо він потрібен?
Шлюбний договір – це угода між нареченими або подружжям, яка регулює майнові відносини сторін: право власності на майно, порядок користування ним, а також матеріальне утримання одного з подружжя. На відміну від поширеного стереотипу, шлюбний договір в Україні не може регулювати особисті немайнові відносини – наприклад, зобов’язати одного з подружжя виконувати домашні обов’язки чи визначати кількість дітей у сім’ї. Такі умови є нікчемними навіть якщо їх включити в текст договору.
Головна практична цінність шлюбного договору – можливість заздалегідь визначити долю майна на випадок розлучення, уникнувши тривалого й емоційно виснажливого поділу спільної власності в суді. Це особливо актуально, коли один із подружжя має власний бізнес, значні активи до шлюбу або отримує спадщину чи подарунки під час шлюбу, які хоче убезпечити від автоматичного визнання спільною власністю.
Коли можна укласти шлюбний договір?
Шлюбний договір можна підписати як до державної реєстрації шлюбу, так і в будь-який момент подальшого подружнього життя – законодавство не обмежує сторони конкретним строком. Якщо договір укладається до реєстрації шлюбу, він набирає чинності саме в день реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану, а не в день нотаріального посвідчення. Якщо ж подружжя вже перебуває у зареєстрованому шлюбі, договір починає діяти одразу після нотаріального посвідчення.
Укласти шлюбний договір після подання заяви про розірвання шлюбу теж можливо, але лише до моменту фактичного припинення шлюбу, тобто до набрання законної сили рішенням суду або до державної реєстрації розірвання шлюбу органом реєстрації актів цивільного стану. Після цього моменту шлюбний договір втрачає сенс, оскільки регулює саме майнові відносини подружжя, а не колишнього подружжя.
Які умови обов’язково прописати в шлюбному договорі?
Змістовна частина шлюбного договору зазвичай включає такі елементи:
- Перелік майна, що належить кожній стороні особисто, включно з майном, набутим до шлюбу
- Порядок визначення часток у спільній власності на майно, придбане в шлюбі
- Умови користування житлом, зокрема якщо квартира належить лише одному з подружжя
- Порядок утримання одного з подружжя в разі непрацездатності або догляду за дитиною
- Правила поділу майна та боргів у разі розірвання шлюбу
- Строк дії окремих умов договору, якщо сторони бажають обмежити їх у часі
- Порядок внесення змін чи розірвання договору за згодою сторін
Проаналізувавши звернення читачів, ми з’ясували, що найчастіше в шлюбному договорі прописують саме статус нерухомості, придбаної до шлюбу за кошти одного з подружжя, оскільки без чіткого застереження таке майно за певних обставин може бути визнане об’єктом спільних інвестицій, якщо в нього вкладалися спільні кошти подружжя на ремонт чи покращення.
Чи можна включити в шлюбний договір умови про дітей?
Ні, шлюбний договір не може визначати питання виховання дітей, порядок спілкування з дитиною після розлучення чи розмір аліментів наперед у фіксованій сумі без урахування майбутніх обставин. Ці питання регулюються окремими договорами – зокрема договором про сплату аліментів або договором про визначення місця проживання дитини, які укладаються за іншими правилами Сімейного кодексу України. Включення таких умов до шлюбного договору не має юридичної сили і не буде враховане судом у разі спору.
Водночас шлюбний договір може опосередковано стосуватися інтересів дитини, наприклад через визначення того, кому з батьків залишиться житло в разі розлучення, якщо це житло є місцем постійного проживання дитини. Але це радше майнове питання про нерухомість, а не пряме регулювання батьківських прав та обов’язків.
Скільки коштує укладення шлюбного договору у нотаріуса?
Вартість посвідчення шлюбного договору залежить від тарифів конкретної нотаріальної контори, складності тексту договору та того, чи включає він умови щодо конкретних об’єктів нерухомості з необхідністю перевірки їхнього правового статусу. Державні нотаріуси стягують фіксований державний тариф, тоді як приватні нотаріуси встановлюють власні розцінки, які на практиці часто вищі, але супроводжуються більшою гнучкістю у складанні індивідуального тексту договору.
| Варіант оформлення | Орієнтовна вартість | Особливості |
|---|---|---|
| Стандартний договір у державного нотаріуса | кілька сотень гривень | фіксований тариф, типовий текст |
| Індивідуальний договір у приватного нотаріуса | від однієї до кількох тисяч гривень | гнучкіші умови, розробка тексту під запит |
| Договір з включенням оцінки нерухомості | додатково вартість оцінки майна | потрібен звіт незалежного оцінювача |
| Внесення змін до чинного договору | окремий менший тариф | оформлюється додатковою угодою |
Що робити, якщо один із подружжя не погоджується на умови договору?
Шлюбний договір – це двостороння угода, тому жодна зі сторін не може нав’язати умови в односторонньому порядку: якщо один з подружжя не погоджується з окремим пунктом, сторонам потрібно домовлятися й шукати компроміс або відмовитися від укладення договору взагалі. Нотаріус не має права посвідчити договір, якщо бачить ознаки того, що одна зі сторін підписує його під тиском або без повного розуміння наслідків, оскільки це може стати підставою для подальшого визнання договору недійсним у суді.
Якщо сторони не можуть дійти згоди щодо всіх пунктів, можна укласти частковий договір, який стосується лише окремих об’єктів майна, залишаючи решту майнових відносин у режимі, визначеному загальними нормами Сімейного кодексу України про спільну сумісну власність подружжя. Такий підхід часто стає компромісним рішенням для пар, які хочуть захистити конкретний актив, не переглядаючи повністю всю модель майнових відносин у шлюбі.
Чи можна розірвати або змінити шлюбний договір?
Так, подружжя може в будь-який момент за взаємною згодою внести зміни до шлюбного договору або розірвати його, уклавши відповідну угоду в тій самій нотаріальній формі, що й основний договір. В односторонньому порядку розірвати шлюбний договір неможливо, окрім випадків звернення до суду з вимогою визнати договір недійсним повністю або частково через порушення вимог законодавства при його укладенні, наприклад через включення умов, які істотно погіршують становище одного з подружжя.
Суд може визнати шлюбний договір недійсним, якщо його умови ставлять одну зі сторін у надзвичайно невигідне матеріальне становище порівняно із законодавчо визначеним режимом спільної власності. За даними Міністерства юстиції України, кількість нотаріально посвідчених шлюбних договорів в Україні щороку поступово зростає, що свідчить про зростання правової обізнаності подружніх пар щодо способів заздалегідь врегулювати майнові питання.
Договір до шлюбу чи після: що обрати?
Чи можна включити в шлюбний договір іноземне майно?
Так, шлюбний договір може стосуватися й майна, що перебуває за межами України, наприклад нерухомості, придбаної подружжям під час проживання чи роботи за кордоном. Водночас потрібно враховувати, що реалізація умов договору щодо закордонного майна залежить від законодавства країни, де це майно розташоване, і не завжди автоматично визнається іноземними органами реєстрації прав власності. У таких випадках нотаріуси часто рекомендують паралельно консультуватися з юристом у відповідній юрисдикції, щоб узгодити формулювання договору з місцевими вимогами до майнових угод подружжя.
Особливо це стосується пар, у яких один із подружжя є громадянином іншої держави або подружжя постійно проживає за кордоном, зберігаючи громадянство України. У таких ситуаціях варто заздалегідь з’ясувати, чи визнає інша країна шлюбні договори, укладені за українським законодавством, і чи потрібно додатково легалізувати документ через апостиль або консульську легалізацію для пред’явлення іноземним установам.
Чи впливає шлюбний договір на спадкові права подружжя?
Шлюбний договір регулює саме майнові відносини між подружжям за життя обох сторін і безпосередньо не скасовує спадкові права одного з подружжя після смерті іншого, оскільки спадкування регулюється окремими нормами Цивільного кодексу України. Втім, договір може опосередковано впливати на розмір спадкової маси, адже чітко визначає, яке майно є особистою власністю кожного з подружжя, а яке – спільною сумісною власністю, що підлягає поділу навпіл перед відкриттям спадщини.
Якщо подружжя бажає додатково врегулювати питання спадкування, окремо від шлюбного договору варто розглянути складання заповіту або спадкового договору, які прямо визначають долю майна після смерті однієї зі сторін. Поєднання шлюбного договору із заповітом дає найповніший захист майнових інтересів подружжя та дозволяє уникнути суперечок між спадкоємцями в майбутньому.
Які помилки найчастіше трапляються при укладенні шлюбного договору?
Найпоширеніша помилка – спроба включити в договір умови особистого немайнового характеру, які не мають юридичної сили і лише ускладнюють текст документа. Друга типова проблема – надто загальні формулювання щодо майна без конкретизації – наприклад, фраза “все майно залишається власністю того, хто його придбав” без переліку конкретних об’єктів створює труднощі при подальшому доведенні належності майна в суді.
У нашій практиці ми бачили випадки, коли подружжя укладало шлюбний договір без урахування можливої появи нового майна в майбутньому, через що договір фактично втрачав актуальність вже за кілька років і сторонам доводилося вносити суттєві зміни. Тому договір варто складати з певним запасом гнучкості, передбачаючи загальні принципи розподілу майбутнього майна, а не лише фіксуючи статус-кво на момент підписання.