Усиновлення – це юридичне набуття батьківських прав і обов’язків щодо дитини, яка стає рідною у правовому сенсі. Процедура в Україні ретельно врегульована й проходить через службу у справах дітей та суд. Розбираємо, хто може усиновити, які етапи проходить кандидат, які документи готувати, скільки це триває і які підводні камені трапляються на практиці.
У розділі «Сімейне право та РАЦС» читайте також як стягнути аліменти 2026 та як встановити батьківство в Україні 2026.
За даними Національної соціальної сервісної служби та Міністерства соціальної політики, станом на 2024-2025 роки в Україні щороку усиновлюють кілька тисяч дітей, при цьому переважна частина усиновлень – національні (громадянами України), а кількість дітей, що перебувають на обліку для усиновлення, обчислюється тисячами. Війна загострила потребу в сімейних формах влаштування дітей, тож держава спрощує окремі процедури, водночас зберігаючи жорсткий судовий контроль за дотриманням інтересів дитини.
Чек-лист: етапи усиновлення дитини
- Переконатися, що ви відповідаєте вимогам (вік, дієздатність, різниця +15 років, відсутність судимості)
- Зібрати базовий пакет документів (паспорти, довідки про доходи, здоров’я, несудимість)
- Подати заяву про взяття на облік кандидата до служби у справах дітей за місцем проживання
- Пройти обстеження житлово-побутових умов представниками служби
- Отримати висновок про можливість бути усиновлювачем і стати на облік кандидатів
- Ознайомитися з інформацією про дітей, які підлягають усиновленню
- Познайомитися з дитиною, встановити контакт, отримати згоду дитини (якщо вона за віком може її висловити)
- Подати заяву на конкретну дитину й отримати направлення
- Звернутися до суду із заявою про усиновлення
- Узяти участь у судовому засіданні (за обов’язкової участі служби у справах дітей)
- Дочекатися набрання рішенням суду законної сили
- Внести зміни в актовий запис і отримати нове свідоцтво про народження дитини
Хто може усиновити дитину
- Повнолітні дієздатні особи, старші за дитину щонайменше на 15 років;
- Подружжя або одна особа (зокрема один із подружжя може усиновити дитину іншого);
- Особи без судимостей за визначені злочини, з достатнім доходом і житлом;
- Не можуть усиновлювати позбавлені батьківських прав або визнані недієздатними.
Згідно зі ст. 211 Сімейного кодексу України, усиновлювачем може бути повнолітня дієздатна особа, старша за дитину не менш як на п’ятнадцять років. Якщо усиновлюється повнолітня особа, різниця у віці не може бути меншою за 18 років. Подружжя усиновлює дитину спільно, але дитину можуть усиновити й окремі особи без офіційного шлюбу. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну й ту саму дитину – виняток лише для осіб, які проживають однією сім’єю, що визнано судом.
Стаття 212 СК України прямо перелічує тих, хто не може бути усиновлювачем: особи, обмежені в дієздатності або недієздатні; позбавлені батьківських прав, якщо ці права не поновлено; ті, хто був усиновлювачем іншої дитини, але усиновлення скасовано з їхньої вини; особи, які перебувають на обліку чи лікуванні в психоневрологічному, наркологічному закладі; зловживають алкоголем чи наркотиками; не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу); страждають на хвороби, перелік яких затверджено Міністерством охорони здоров’я; іноземці, які не перебувають у шлюбі, крім випадків родинного зв’язку з дитиною; особи, засуджені за визначені тяжкі злочини, зокрема проти життя і здоров’я, статевої свободи.
Які діти можуть бути усиновлені
За загальним правилом усиновлюється дитина (особа до 18 років), яка з різних причин залишилася без батьківського піклування: батьки померли, позбавлені батьківських прав, визнані безвісно відсутніми, дали згоду на усиновлення або тривалий час не цікавляться дитиною. На усиновлення дитину беруть із Державного банку даних про дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Якщо дитині виповнилося 14 років, потрібна її власна згода на усиновлення, висловлена в присутності суду. Згода дитини меншого віку враховується настільки, наскільки вона здатна її сформулювати.
За даними служб у справах дітей, у пріоритеті – влаштування дитини в сім’ю громадян України, які проживають на її території; іноземне усиновлення розглядається лише тоді, коли вичерпано можливості національного. Брати й сестри, як правило, не можуть бути роз’єднані при усиновленні, окрім випадків, коли це відповідає їхнім інтересам (наприклад, вони не знали про спорідненість або не можуть проживати разом за станом здоров’я).
Етапи усиновлення
Звернення до служби у справах дітей
Подайте заяву й документи за місцем проживання. Службовці обстежують житлові умови й складають акт та висновок про можливість бути усиновлювачем. Висновок дійсний протягом одного року.
Облік кандидатів
Після позитивного висновку вас беруть на облік кандидатів в усиновлювачі. Дані вносяться до відповідного банку даних, а ви отримуєте доступ до інформації про дітей.
Знайомство з дитиною
Вам пропонують інформацію про дітей, які підлягають усиновленню. За направленням ви особисто знайомитеся з дитиною, спілкуєтеся, можете отримати додаткову медичну інформацію. Після встановлення контакту подаєте заяву на конкретну дитину.
Рішення суду
Усиновлення встановлює суд за заявою кандидата в порядку окремого провадження за обов’язкової участі служби у справах дітей. Після набрання рішенням чинності вносяться зміни в актові записи, видається нове свідоцтво про народження.
Скільки триває процедура і які строки
Єдиного фіксованого строку немає, бо процес залежить від двох різних чинників: бюрократичного (збір документів, висновок, облік) і людського (підбір конкретної дитини). На практиці орієнтуйтеся на такі періоди:
| Етап | Орієнтовний строк |
|---|---|
| Збір документів | 2-4 тижні (залежить від медоглядів і довідок) |
| Обстеження умов і висновок служби | до 10 робочих днів після подання заяви |
| Постановка на облік кандидатів | кілька днів після позитивного висновку |
| Підбір і знайомство з дитиною | від кількох тижнів до місяців і більше |
| Судовий розгляд | зазвичай 1-2 засідання протягом місяця-двох |
| Набрання рішенням сили + нові документи | після спливу строку оскарження (рішення може звертатися до негайного виконання) |
Висновок про можливість бути усиновлювачем дійсний один рік; якщо за цей час дитину не підібрано, документи поновлюють. Суд за заявою усиновлювача може звернути рішення про усиновлення до негайного виконання, щоб дитина якнайшвидше потрапила в сім’ю.
Документи
Орієнтовний пакет для взяття на облік кандидата в усиновлювачі:
- Заява про взяття на облік кандидата в усиновлювачі;
- Копії паспортів і свідоцтва про шлюб (для подружжя);
- Довідка про доходи за останні шість місяців або декларація про доходи;
- Довідка про стан здоров’я кожного заявника за встановленою формою;
- Довідка про відсутність судимості на кожного заявника;
- Документ про право власності або користування житлом;
- Письмова згода другого з подружжя (якщо дитину усиновлює одна особа з подружжя).
На практиці редакції довідку про несудимість для пакета документів зручно замовити онлайн на порталі Дія – це економить кілька днів очікування. Медичну довідку оформлюють у комунальному закладі охорони здоров’я; зверніть увагу, що вона має обмежений строк дії, тому її варто брати ближче до подання заяви.
Таємниця усиновлення й правові наслідки
Згідно зі ст. 207 СК України, усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах. Закон охороняє таємницю усиновлення (ст. 226-231 СК України): усиновлювач має право приховати факт усиновлення, змінити дитині прізвище, ім’я та по батькові, дату й навіть місце народження (у межах, визначених законом), а також бути записаним матір’ю чи батьком у книзі реєстрації народжень. Особи, яким у зв’язку з виконанням службових обов’язків стала відома таємниця усиновлення, зобов’язані не розголошувати її; за розголошення без згоди усиновлювача передбачено кримінальну відповідальність (ст. 168 Кримінального кодексу України).
Після усиновлення дитина набуває прав і обов’язків рідної: право на спадкування за усиновлювачами, на утримання, на прізвище та по батькові. Одночасно припиняються правові зв’язки з біологічними батьками та родичами, крім випадків збереження зв’язку з одним із них (наприклад, коли дитину усиновлює вітчим чи мачуха).
Кейс із практики
Подружжя з Києва, які мали власну повнолітню дитину й стабільний дохід, вирішили усиновити трирічного хлопчика. Збір документів і медогляди зайняли близько трьох тижнів, висновок служби – ще тиждень. Найдовшим виявився етап підбору: відповідну дитину запропонували лише через чотири місяці. Знайомство тривало кілька зустрічей, після чого подружжя подало заяву на дитину й звернулося до суду. Суд за одне засідання ухвалив рішення про усиновлення та звернув його до негайного виконання, тож хлопчик одразу переїхав у нову сім’ю; нове свідоцтво про народження видали протягом тижня. Загальний строк – близько шести місяців.
Поширені помилки й нюанси
- Подання заяви на дитину без особистого знайомства – закон вимагає реального контакту з конкретною дитиною;
- Прострочення медичної довідки або довідки про несудимість – тоді документи повертають на доопрацювання;
- Ігнорування згоди дитини, якій виповнилося 14 років, – без неї суд не задовольнить заяву;
- Спроба роз’єднати братів і сестер без вагомих підстав – суд це не схвалює;
- Невраховування того, що іноземне усиновлення можливе лише після вичерпання можливостей національного.