Яку групу єдиного податку обрати ФОП у 2026 році

У 2026 році ФОП обирає групу єдиного податку залежно від річного доходу, кількості найманих працівників і виду діяльності: група 1 підходить для дрібної роздрібної торгівлі та побутових послуг без найманих осіб, група 2 – для послуг населенню і бізнесу з невеликим штатом, а група 3 – для торгівлі, ІТ та будь-якої діяльності з високим оборотом або співпрацею з юридичними особами.

Цей матеріал – частина розділу «Бізнес та ФОП». Також радимо: Легальна оптимізація податків для ФОП у 2026 році і Як отримати ліцензію на певний вид діяльності у 2026 році.

– Документи та кроки одним списком

Вибір групи єдиного податку – одне з перших рішень, які приймає майбутній підприємець, і помилка тут коштує грошей: перехід на іншу групу серед кварталу неможливий, а перевищення ліміту доходу тягне за собою примусовий перехід на загальну систему з набагато вищим податковим навантаженням.

Чим відрізняються групи єдиного податку між собою?

Законодавство виділяє три групи платників єдиного податку для фізичних осіб-підприємців, і кожна має власні обмеження за доходом, видами діяльності та можливістю наймати працівників. Група 1 розрахована на підприємців, які торгують на ринках або надають побутові послуги населенню (ремонт взуття, перукарські послуги, дрібний ремонт), і не дозволяє мати найманих працівників. Група 2 підходить тим, хто надає послуги іншим підприємцям і населенню, займається ресторанним господарством або виробництвом, і дозволяє найняти до 10 працівників. Група 3 не має обмежень за видом діяльності (за винятком заборонених законом) і дозволяє працювати як з фізичними, так і з юридичними особами без обмеження кількості працівників.

Головна відмінність між групами – це не лише ліміт доходу, а й коло контрагентів. Якщо на групі 1 і 2 підприємець може обслуговувати переважно фізичних осіб, то для співпраці з юридичними особами та іншими ФОП фактично необхідна саме третя група, оскільки перші дві групи мають суттєві обмеження щодо розрахунків із суб’єктами господарювання.

Хто може бути платником 1 та 2 групи?

Платником групи 1 може стати ФОП, який не використовує працю найманих осіб, здійснює виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках або надає побутові послуги населенню, і чий річний дохід не перевищує встановленого законом ліміту (орієнтовно 167 мінімальних заробітних плат станом на початок звітного року). Це найпростіша і найдешевша форма оподаткування, але вона підходить лише для дуже вузького кола видів діяльності.

Група 2 доступна фізичним особам-підприємцям, які надають послуги, у тому числі побутові, платникам єдиного податку та/або населенню, займаються виробництвом або продажем товарів, діяльністю у сфері ресторанного господарства. Ліміт доходу для другої групи істотно вищий – близько 834 мінімальних заробітних плат на рік, а кількість найманих працівників не повинна перевищувати 10 осіб одночасно. Важливе обмеження: якщо підприємець групи 2 планує надавати послуги суб’єкту господарювання, який працює на загальній системі оподаткування, це вже вихід за межі дозволеної діяльності другої групи.

Скільки податків платить ФОП на кожній групі у 2026 році?

Ставки єдиного податку прив’язані до розміру мінімальної заробітної плати або встановленого прожиткового мінімуму і переглядаються щороку. Крім самого єдиного податку, кожен ФОП незалежно від групи сплачує єдиний соціальний внесок (ЄСВ), розмір якого залежить від мінімальної заробітної плати, встановленої на початок року. Нижче наведено орієнтовне порівняння основних параметрів трьох груп.

З таблиці видно, що група 3 має найгнучкіші умови щодо контрагентів і кількості працівників, але вимагає щоквартальної звітності та трохи складнішого обліку доходів, особливо якщо підприємець обирає ставку з ПДВ.

Фізична особа-підприємець на групі 3 самостійно обирає, працювати за ставкою 5% від доходу без реєстрації платником ПДВ, чи за ставкою 3% від доходу з обов’язковою реєстрацією платником ПДВ. Вибір залежить передусім від того, хто є основними контрагентами бізнесу. Якщо клієнти – кінцеві споживачі або інші платники єдиного податку, які не працюють з ПДВ, реєстрація платником ПДВ не дає жодних переваг, а лише додає звітності у вигляді щомісячних декларацій з ПДВ та необхідності вести податкові накладні.

Якщо ж основні партнери – юридичні особи на загальній системі оподаткування, які самі є платниками ПДВ, робота без ПДВ може відлякувати таких контрагентів, оскільки вони не зможуть віднести вхідний податок до податкового кредиту. У такому разі ставка 3% з ПДВ, попри вищі вимоги до обліку, робить співпрацю зручнішою і часто дозволяє домовитися про кращі умови контракту. Перехід з однієї ставки групи 3 на іншу відбувається за тими самими правилами, що й перехід між групами – заявою не пізніше ніж за 15 днів до початку нового кварталу.

Коли варто перейти з 2 групи на 3?

У нашій практиці ми бачили випадки, коли підприємці штучно “заморожували” дохід наприкінці року, аби не перевищити ліміт групи 2, хоча своєчасний перехід на групу 3 дозволив би їм узяти нові контракти без втрати спрощеної системи оподаткування.

Які обмеження за видами діяльності діють для 1 і 2 групи?

Перелік видів діяльності, дозволених для груп 1 і 2, чітко визначений Податковим кодексом і не підлягає розширеному тлумаченню. Для групи 1 це виключно роздрібна торгівля на ринках і побутові послуги зі списку, затвердженого Кабінетом Міністрів (ремонт взуття та одягу, перукарські послуги, виготовлення ключів, ремонт побутової техніки тощо). Для групи 2 перелік ширший і включає виробництво чи продаж товарів, ресторанне господарство, а також практично всі побутові послуги, які надаються населенню або іншим платникам єдиного податку.

Водночас існує окремий перелік видів діяльності, які взагалі забороняють застосування спрощеної системи незалежно від групи: діяльність у сфері організації азартних ігор, обмін валют, виробництво та продаж підакцизних товарів (крім окремих винятків), видобуток корисних копалин, фінансове посередництво, діяльність страхових агентів. Якщо плановане КВЕД потрапляє до цього переліку, доведеться працювати виключно на загальній системі оподаткування або обрати іншу організаційно-правову форму бізнесу.

Як перейти на іншу групу єдиного податку?

Перехід між групами єдиного податку відбувається за заявою, яку потрібно подати до податкового органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового кварталу. Це означає, що зміна групи можлива лише з початку кварталу, а не в довільний момент часу. У заяві зазначаються нова група, ставка податку (для групи 3 – з ПДВ чи без) і, за потреби, оновлений перелік КВЕД.

Якщо перехід зумовлений перевищенням ліміту доходу поточної групи, законодавство передбачає інший механізм: підприємець зобов’язаний самостійно перейти на вищу групу єдиного податку або на загальну систему з наступного кварталу після того, у якому відбулося перевищення, і сплатити підвищену ставку податку (як правило, 15%) із суми перевищення. Тому важливо відстежувати накопичений дохід протягом року, а не лише в момент подання річної звітності.

Що робити, якщо перевищено ліміт доходу?

Перевищення ліміту доходу групи не означає автоматичну втрату права на спрощену систему загалом – у більшості випадків це означає обов’язковий перехід на вищу групу (з 1 на 2, з 2 на 3) або, якщо перевищено ліміт третьої групи, на загальну систему оподаткування. При цьому із суми перевищення сплачується єдиний податок за підвищеною ставкою 15%, а перехід на нову групу чи систему оподаткування здійснюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому сталося перевищення.

За даними Державної податкової служби України, за підсумками 2025 року близько 9% фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі були змушені перейти на вищу групу єдиного податку саме через перевищення встановленого ліміту доходу, що підкреслює важливість завчасного планування переходу, а не очікування формального порушення.

Практична порада: якщо дохід наближається до 80-85% ліміту групи за кілька місяців до завершення кварталу, варто одразу подавати заяву про перехід на вищу групу, аби уникнути підвищеної ставки податку і паперової тяганини із поясненнями до податкової.

Як обрати групу для нового ФОП, який тільки реєструється?

Для щойно зареєстрованого підприємця вибір групи варто починати з відповіді на три питання: хто буде основним клієнтом (фізичні особи, ФОП чи юридичні особи), чи плануєте наймати працівників у перший рік роботи, і який орієнтовний місячний дохід очікується. Якщо клієнтура – виключно населення, а дохід невеликий і стабільний, групи 1-2 дозволяють мінімізувати адміністративне навантаження на старті. Якщо ж бізнес одразу орієнтований на роботу з компаніями, інтернет-продажі по всій Україні або передбачає найм понад 10 осіб, розумніше одразу реєструватися на групі 3, аби не витрачати час на проміжний перехід.

Проаналізувавши звернення читачів нашого сайту, ми з’ясували, що значна частина підприємців обирає групу 2 через звичку та поради знайомих, хоча за структурою клієнтів (переважно інтернет-замовлення з доставкою по всій країні) їм фактично потрібна група 3 – інакше виникають ризики штрафів за розрахунки з контрагентами, не дозволеними для другої групи. Українське законодавство при цьому не забороняє поєднувати підприємницьку діяльність ФОП з роботою за наймом: заробітна плата оподатковується роботодавцем як податковим агентом, а дохід від бізнесу – самостійно підприємцем за правилами обраної групи. Виняток становлять державні службовці та окремі категорії осіб (судді, працівники правоохоронних органів), яким закон прямо забороняє займатися підприємництвом через антикорупційні обмеження.

Остаточне рішення варто ухвалювати з урахуванням не лише поточного стану бізнесу, а й плану розвитку на найближчі 12-18 місяців: зміна групи серед року можлива лише з початку кварталу, тому краще закласти певний запас за лімітом доходу і видами діяльності одразу під час реєстрації.