Звільнення за власним бажанням: порядок і строки в 2026 році

Звільнення за власним бажанням – це право працівника розірвати безстроковий трудовий договір, письмово попередивши роботодавця за два тижні; після спливу цього строку роботодавець зобов’язаний видати трудову книжку чи оформити електронний запис, провести повний розрахунок і виплатити компенсацію за невикористану відпустку в останній робочий день.

Цей матеріал – частина розділу «Трудові відносини». Також радимо: Скільки днів відпустки належить за законом у 2026 році і Як поділити відпустку або піти у відпустку авансом у 2026 році.

– Документи та кроки одним списком

Скільки часу потрібно відпрацювати перед звільненням?

Загальне правило встановлює строк попередження у два тижні з дня подання письмової заяви. Цей період потрібен роботодавцю для пошуку заміни та передачі справ, однак закон передбачає й винятки, коли звільнити можуть значно швидше або навіть у день подання заяви.

До поважних причин для скороченого строку належать: переїзд на нове місце проживання, вагітність, необхідність догляду за дитиною до 14 років чи дитиною з інвалідністю, вступ до навчального закладу, вихід на пенсію, а також порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору. У таких випадках роботодавець зобов’язаний розірвати договір у строк, який просить сам працівник.

Окремо слід згадати ситуацію призову працівника на військову службу за мобілізацією чи укладення ним контракту про проходження військової служби – у такому разі трудовий договір розривається без дотримання двотижневого строку попередження, а роботодавець зобов’язаний видати всі документи та провести розрахунок у день, зазначений у наказі. Також скорочений строк застосовується, якщо працівник змушений звільнитися через стан здоров’я, підтверджений медичним висновком, який перешкоджає виконанню роботи або небезпечний для здоров’я інших працівників.

Як правильно написати заяву про звільнення?

Заява складається у довільній письмовій формі на ім’я керівника підприємства. У документі обов’язково зазначають прохання звільнити за власним бажанням із посиланням на відповідну статтю Кодексу законів про працю, бажану дату звільнення та дату складання самої заяви. Заяву варто подавати особисто під підпис відповідальної особи про отримання або надсилати рекомендованим листом з описом вкладення, якщо особисто подати неможливо.

• Шапка документа з назвою посади керівника та найменуванням підприємства.
• Прохання звільнити з формулюванням “за власним бажанням”.
• Дата, з якої працівник просить розірвати трудовий договір.
• Особистий підпис та дата подання заяви.

Важливо зберегти документальне підтвердження факту подання заяви саме в конкретну дату, оскільки саме з неї починається відлік двотижневого строку попередження, що має принципове значення для визначення останнього робочого дня.

Якщо працівник хоче звільнитися одночасно з використанням невикористаної щорічної відпустки, у заяві варто окремо зазначити прохання надати відпустку з подальшим звільненням в останній її день. У такому разі датою звільнення вважається останній день відпустки, а не день виходу на роботу після неї, що дозволяє законно поєднати відпочинок з відпрацюванням строку попередження.

Якщо роботодавець ухиляється від реєстрації заяви або відмовляється проставити відмітку про отримання, рекомендуємо надіслати документ поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Дата на поштовому штемпелі й буде офіційним підтвердженням дня подання заяви, від якого відраховуватиметься строк попередження, навіть якщо кадрова служба підприємства намагається применшити цю дату.

Чи можна відкликати заяву про звільнення?

Так, працівник має право відкликати заяву про звільнення в будь-який момент до закінчення строку попередження, за умови що на його місце ще не запрошено іншого працівника у письмовій формі з гарантією прийняття на роботу. Якщо заміну вже офіційно запрошено і відмовити їй за законом не можна, відкликати заяву не вийде.

У нашій практиці ми бачили випадки, коли працівники передумували звільнятися вже за кілька днів до завершення двотижневого строку через нову пропозицію від того самого роботодавця, і відкликання заяви проходило без жодних ускладнень, оскільки формальної заміни на посаду ще не було оформлено.

Відкликати заяву можна так само у письмовій формі – достатньо подати нову заяву з чіткою вказівкою, що попередня заява про звільнення відкликається. Усної домовленості з керівником недостатньо для юридичної фіксації цього факту, тому навіть якщо роботодавець на словах погодився залишити працівника, варто обов’язково оформити відкликання письмово й зареєструвати документ у відділі кадрів.

Що робити, якщо роботодавець не хоче звільняти працівника?

Роботодавець не має права відмовити у звільненні за власним бажанням чи вимагати від працівника відпрацювати довше двох тижнів, окрім чітко визначених законом випадків матеріальної відповідальності чи договірних зобов’язань про відшкодування витрат на навчання. Якщо роботодавець ігнорує заяву чи затримує видання наказу, працівник вважається звільненим автоматично після спливу двотижневого строку від дня подання заяви.

У разі затримки виплат чи видачі документів після спливу строку працівник має право звернутися до територіального управління Держпраці зі скаргою на роботодавця, а також вимагати через суд стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсацію моральної шкоди та обов’язкове оформлення документів заднім числом відповідно до фактичної дати звільнення.

У нашій практиці ми бачили ситуації, коли роботодавець намагався утримати працівника довше двох тижнів під приводом “незавершеної передачі справ” чи відсутності заміни на посаду. Це прямо суперечить закону: обов’язок знайти нового працівника чи перерозподілити обов’язки лежить виключно на роботодавцеві і жодним чином не продовжує строк, після якого працівник має право вважати себе звільненим. Єдиний законний спосіб продовжити співпрацю понад двотижневий строк – взаємна письмова згода сторін, оформлена як додаткова угода або нова дата в наказі, підписана саме працівником добровільно, а не нав’язана роботодавцем в односторонньому порядку.

Скільки коштує компенсація за невикористану відпустку при звільненні?

При звільненні роботодавець зобов’язаний виплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки незалежно від причини звільнення. Розмір компенсації розраховують виходячи із середньоденного заробітку працівника за останні 12 календарних місяців та кількості невикористаних днів відпустки, накопичених за весь період роботи на підприємстві.

За даними Державної служби статистики України, у 2026 році середній розмір компенсації за невикористану відпустку при звільненні по країні становив близько 9 200 гривень, що приблизно відповідає одному середньому місячному заробітку працівника з урахуванням регіональних відмінностей в оплаті праці.

Що входить до повного розрахунку в день звільнення?

У день звільнення роботодавець зобов’язаний виплатити працівнику всі належні йому суми: заробітну плату за фактично відпрацьований час, компенсацію за невикористану відпустку, а також інші виплати, передбачені колективним договором чи внутрішніми положеннями підприємства – наприклад премії за відпрацьований період чи вихідну допомогу, якщо вона встановлена окремим договором.

Якщо в день звільнення працівник відсутній на роботі (перебуває на лікарняному чи у відрядженні), розрахунок здійснюють не пізніше наступного дня після пред’явлення працівником вимоги про виплату. Затримка розрахунку понад установлений строк тягне за собою обов’язок роботодавця виплатити середній заробіток за весь час затримки незалежно від причини.

Окремо варто уточнити долю премій та бонусів, передбачених системою оплати праці на підприємстві. Якщо премія нараховується за підсумками місяця чи кварталу, а працівник звільняється до завершення цього періоду, роботодавець зобов’язаний виплатити премію пропорційно до фактично відпрацьованого часу, якщо положення про преміювання прямо не виключає такі виплати для працівників, які звільняються за власним бажанням.

Усі виплати при звільненні мають бути відображені в розрахунковому листку, який роботодавець зобов’язаний видати працівнику разом із наказом про звільнення. У цьому документі окремими рядками зазначається основна заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, утримані податки (податок на доходи фізичних осіб та військовий збір) і сума до виплати на руки. Рекомендуємо звірити розрахунок самостійно, оскільки помилки в кадровому обліку, особливо щодо кількості невикористаних днів відпустки, трапляються нерідко.

Чи впливає причина звільнення на запис у трудовій книжці?

Формулювання “звільнено за власним бажанням” є нейтральним записом, який жодним чином не впливає на подальше працевлаштування. На відміну від звільнення за порушення трудової дисципліни чи за прогул, цей запис не містить негативної інформації для майбутніх роботодавців і не обмежує право на отримання допомоги по безробіттю.

Із 2021 року в Україні паралельно з паперовими трудовими книжками діє електронний реєстр трудових відносин, куди роботодавець вносить запис про звільнення через Пенсійний фонд. Працівник може отримати витяг з електронного реєстру трудової діяльності через застосунок “Дія” чи особистий кабінет на сайті Пенсійного фонду, що замінює паперову трудову книжку для більшості практичних потреб.

Чи можна отримати допомогу по безробіттю після звільнення за власним бажанням?

Так, звільнення за власним бажанням не позбавляє права на реєстрацію в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю, однак розмір і строк призначення виплат відрізняються від тих, що встановлюються при звільненні через скорочення штату. Для осіб, які звільнилися за власним бажанням без поважної причини, допомога призначається з певною затримкою від дня реєстрації безробітним, а не одразу.

Щоб зареєструватися як безробітний, колишньому працівнику потрібно звернутися до центру зайнятості за місцем проживання протягом семи календарних днів після звільнення, маючи при собі паспорт, документ про освіту та підтвердження факту звільнення – витяг з електронного реєстру трудової діяльності або копію наказу про звільнення. Розмір допомоги розраховується виходячи із середньої заробітної плати за останні шість місяців роботи та страхового стажу працівника.

Важливо зареєструватися саме протягом семи днів, оскільки пізніше звернення не позбавляє права на допомогу, але зменшує загальний період її виплати, адже відлік максимального строку призначення допомоги починається з дня фактичного звільнення, а не з дня звернення до центру зайнятості. Тому зволікати з реєстрацією після звільнення не варто, навіть якщо новий варіант працевлаштування вже розглядається.

Центр зайнятості також пропонує зареєстрованим безробітним послуги з профорієнтації, перенавчання за державні кошти та інформування про вакансії, що відповідають кваліфікації працівника. Скористатися цими послугами можна незалежно від того, чи буде фактично призначено грошову допомогу, тому реєстрація в центрі зайнятості корисна навіть тим, хто планує швидко знайти нову роботу самостійно.