Як отримати кадастровий номер на земельну ділянку у 2026 році

Кадастровий номер земельній ділянці присвоює Державний земельний кадастр після подання документації із землеустрою через державного кадастрового реєстратора або центр надання адміністративних послуг. У 2026 році процедура займає від 14 календарних днів після подачі повного пакета документів, а результатом є витяг з кадастру з унікальним номером, без якого ділянку не можна продати, подарувати чи оформити право власності.

Цей матеріал – частина розділу «Нерухомість та угоди». Також радимо: Як оформити земельну ділянку під гаражем у 2026 році і Як оформити сервітут на земельну ділянку у 2026 році.

– Документи та кроки одним списком

Що таке кадастровий номер і навіщо він потрібен?

Відповідно до Закону України “Про Державний земельний кадастр”, кадастровий номер – це унікальний код, який присвоюється кожній земельній ділянці і залишається незмінним протягом усього часу її існування як окремого об’єкта нерухомого майна. За даними Держгеокадастру, номер складається з номера кадастрового кварталу, зони та порядкового номера ділянки в межах кварталу, що дозволяє однозначно ідентифікувати об’єкт на кадастровій карті України.

У нашій редакції перевірили публічну кадастрову карту і переконались, що навіть ділянки, оформлені ще у 1990-х роках без сучасної координатної прив’язки, потребують повторного встановлення меж перед тим, як власник зможе здійснити з ними будь-яку реєстраційну дію в 2026 році.

Чи кожна ділянка має отримати кадастровий номер?

Так, без кадастрового номера земельна ділянка юридично не існує як окремий об’єкт цивільних прав: її не можна продати, подарувати, передати в іпотеку, поділити або об’єднати з іншою ділянкою. Власники паїв і ділянок, виділених у натурі ще до впровадження електронного кадастру, часто виявляють, що в державних реєстрах їхня земля числиться лише за старим державним актом без відповідного кадастрового номера, а це унеможливлює будь-які операції з нею до проходження процедури реєстрації.

Які документи потрібні для присвоєння кадастрового номера?

Як проходить процедура крок за кроком?

Скільки часу і коштів займає присвоєння номера у 2026 році?

Строк розгляду заяви кадастровим реєстратором становить 14 календарних днів з моменту подання повного пакета документів, а в разі виявлення помилок у документації цей строк зупиняється до їх усунення. Вартість самої державної реєстрації обмежується адміністративним збором, розмір якого прив’язаний до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тоді як основні витрати власника припадають на послуги інженера-землевпорядника – виготовлення технічної документації чи проєкту землеустрою коштує в діапазоні кількох тисяч гривень залежно від регіону, площі та складності ділянки.

Термінового варіанта оформлення кадастрового номера, на відміну від деяких інших реєстраційних послуг, законодавство не передбачає – строк 14 днів є фіксованим незалежно від додаткової оплати.

Чому реєстратор може відмовити у присвоєнні номера?

Найпоширеніша причина відмови – накладення меж заявленої ділянки на межі вже зареєстрованої, що трапляється при неточних вимірюваннях або застарілих картографічних матеріалах. Також відмовляють у разі невідповідності цільового призначення ділянки містобудівній документації, відсутності погодження меж із суміжниками там, де воно обов’язкове, або якщо подана документація не відповідає формату, встановленому Держгеокадастром.

• Перетин або накладення меж на суміжну зареєстровану ділянку
• Невідповідність площі ділянки в документації та у правовстановлюючому документі
• Відсутність повноважень у особи, яка подає заяву від імені власника
• Розташування ділянки в межах об’єкта природно-заповідного фонду без належного дозволу
• Технічні помилки у форматі файлів документації, що подається в електронному вигляді

Як виправити помилку в кадастровому номері чи межах?

Якщо після реєстрації виявлено технічну помилку – описку в номері, невірно внесену площу чи адресу – власник подає заяву про виправлення технічної помилки до державного кадастрового реєстратора без повторного проходження всієї процедури. Якщо ж помилка стосується самих меж ділянки, наприклад накладення на сусідню ділянку виявлено вже після реєстрації, знадобиться нова технічна документація щодо встановлення чи уточнення меж, а суперечка з власником суміжної ділянки в частині випадків вирішується вже в судовому порядку.

Земельне законодавство України, зокрема Земельний кодекс, покладає обов’язок доказування правильності визначених меж на власника, який ініціює виправлення, тому зберігати оригінали геодезичних вимірювань і акти погодження меж варто безстроково.

Що робити власникам паїв без кадастрового номера?

Власники земельних паїв, отриманих у процесі роздержавлення колгоспного майна в 1990-х – на початку 2000-х років, часто мають лише сертифікат на право на земельну частку (пай) без виділення ділянки в натурі та без кадастрового номера. Щоб розпоряджатися такою землею – продати, передати в оренду на новий строк за ринковою ставкою чи внести до статутного капіталу – потрібно спочатку виділити пай у натурі через технічну документацію, а тоді зареєструвати отриману ділянку в кадастрі та оформити право власності в державному реєстрі речових прав.

За офіційними роз’ясненнями Держгеокадастру, виділення паю в натурі можливе лише за наявності проєкту землеустрою, погодженого з органом місцевого самоврядування, що розпоряджається відповідними землями, а сама процедура від замовлення документації до отримання кадастрового номера триває, як правило, кілька місяців.

Чи можна перевірити кадастровий номер онлайн?

Так, публічна кадастрова карта, яку веде Держгеокадастр, дозволяє безкоштовно перевірити наявність кадастрового номера, приблизні межі, площу та цільове призначення будь-якої зареєстрованої ділянки за адресою або номером. Це базовий інструмент перевірки перед купівлею землі: покупцю варто звірити межі на карті з фактичним розташуванням паркану чи господарських споруд, оскільки розбіжність може свідчити про самовільне захоплення сусідньої території попереднім власником.

Як отримати кадастровий номер на землю під новобудовою?

Забудовник, який планує звести житловий комплекс на земельній ділянці державної чи комунальної власності, спочатку отримує дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення від відповідної ради чи районної державної адміністрації, а вже потім замовляє в інженера-землевпорядника документацію з визначенням меж під конкретний об’єкт будівництва. Кадастровий номер такій ділянці присвоюється до початку будівельних робіт, оскільки без нього неможливо отримати містобудівні умови й обмеження та зареєструвати право користування землею забудовником.

Індивідуальні забудовники приватних будинків проходять аналогічний шлях: спершу земля оформляється у власність з присвоєнням кадастрового номера, і лише після цього подається повідомлення про початок будівельних робіт до органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Чим кадастровий номер відрізняється від номера в реєстрі речових прав?

Кадастровий номер ідентифікує земельну ділянку як фізичний об’єкт з визначеними межами, площею та цільовим призначенням у Державному земельному кадастрі, тоді як реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна присвоюється при реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і фіксує вже юридичний статус ділянки та її власника. Обидва реєстри взаємопов’язані: реєстрація права власності на ділянку неможлива без наявності кадастрового номера, однак сам факт присвоєння кадастрового номера ще не означає автоматичної реєстрації права власності – це два послідовні, але окремі етапи.

Власнику, який отримав витяг з кадастру, необхідно окремо звернутися до державного реєстратора прав або нотаріуса для внесення відомостей про право власності, інакше ділянка формально залишається без зареєстрованого власника в реєстрі прав, навіть маючи власний кадастровий номер.

Які особливості реєстрації ділянок у прикордонних та тимчасово окупованих територіях?

Для земельних ділянок, розташованих у районах бойових дій, на тимчасово окупованих територіях або поблизу державного кордону, законодавство передбачає додаткові обмеження та особливий порядок погодження меж, а деякі реєстраційні дії тимчасово призупинені до стабілізації безпекової ситуації в конкретному регіоні. Власникам, чиї ділянки опинилися на територіях з обмеженим доступом, рекомендовано зберігати всі наявні правовстановлюючі документи та технічну документацію, оскільки відновлення реєстраційних записів після деокупації відбувається саме на їх підставі.

Держгеокадастр також попереджає про підвищений ризик шахрайських схем із фіктивним переоформленням ділянок у таких регіонах, тому перевірку кожного правочину варто доручати нотаріусу з обов’язковим зверненням до реєстрів для підтвердження реального власника.

Чи можна оскаржити рішення кадастрового реєстратора?

Відмову в державній реєстрації земельної ділянки або рішення про зупинення розгляду заяви можна оскаржити у двох формах – адміністративній, шляхом звернення до Держгеокадастру як органу вищого рівня, або судовій, шляхом подання позову до адміністративного суду за місцем розташування ділянки. Строк на оскарження в адміністративному порядку становить один місяць з дня отримання рішення, а судовий позов можна подати протягом шести місяців, хоча на практиці власники рідко чекають так довго, оскільки затримка ускладнює подальші операції з землею.

У заяві про оскарження важливо чітко зазначити, яку саме норму порушив реєстратор – найчастіше йдеться про безпідставне посилання на накладення меж без наведення конкретних координат перетину, що є поширеною формальною підставою для необґрунтованої відмови.

Як земельна ділянка потрапляє під оподаткування після реєстрації?

Після присвоєння кадастрового номера та реєстрації права власності дані про ділянку автоматично передаються до контролюючих органів для нарахування плати за землю – земельного податку або орендної плати, якщо йдеться про ділянку державної чи комунальної власності. Ставки податку встановлюють органи місцевого самоврядування в межах, визначених Податковим кодексом України, залежно від нормативної грошової оцінки ділянки, її цільового призначення та розташування в межах чи за межами населеного пункту.

Власнику варто пам’ятати, що обов’язок сплачувати податок виникає з моменту державної реєстрації права власності, а не з моменту фактичного використання ділянки, тому затягувати з оформленням документів невигідно і з фінансової точки зору – несплачений вчасно податок нараховується з відповідними штрафними санкціями після виявлення факту реєстрації.

Крім того, зміна цільового призначення ділянки після реєстрації – наприклад переведення із земель сільськогосподарського призначення під житлову забудову – тягне перерахунок нормативної грошової оцінки і, відповідно, зміну ставки податку, тому таку зміну варто узгоджувати заздалегідь із органом місцевого самоврядування.