Як усиновити дитину в Україні в 2026 році

Усиновити дитину в Україні в 2026 році можуть повнолітні дієздатні особи з різницею у віці від дитини не менше п’ятнадцяти років, після курсу підготовки кандидатів, взяття на облік у службі у справах дітей та висновку про можливість усиновлення. Остаточне рішення ухвалює суд, а дитина стає усиновленою з моменту набрання рішенням законної сили.

Цей матеріал – частина розділу «Сімейне право та РАЦС». Також радимо: Як визначити місце проживання дитини після розлучення 2026 і Розлучення через ДРАЦС: коли можливо і як оформити.

– Документи та кроки одним списком

Хто може усиновити дитину в Україні?

Усиновлювачами можуть бути повнолітні дієздатні особи, за винятком осіб, позбавлених батьківських прав, колишніх усиновлювачів, усиновлення яких було скасовано з їхньої вини, а також осіб, які за станом здоров’я не можуть виконувати батьківські обов’язки – перелік відповідних захворювань встановлює Міністерство охорони здоров’я України. Різниця у віці між усиновлювачем і дитиною має становити не менше п’ятнадцяти років, окрім випадків усиновлення дитини її вітчимом чи мачухою.

Подружжя може усиновити дитину спільно, тоді як одна з осіб, які не перебувають у шлюбі між собою, не може усиновити ту саму дитину разом з іншою такою особою одночасно – закон вимагає, щоб усиновлювачами були або подружжя, або одна особа.

Громадянин України, який постійно проживає за межами держави, також має право усиновити дитину, проте процедура для нього передбачає додаткове узгодження з консульською установою та переважно триває довше через необхідність легалізації документів, виданих іноземною державою.

Які дитини можуть бути усиновлені?

Усиновленню підлягають діти, які мають статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, а також діти, батьки яких дали нотаріально посвідчену згоду на усиновлення. Дитина, яка досягла десяти років, має бути особисто вислухана судом і надати згоду на своє усиновлення, крім випадків, коли дитина виховувалась в сім’ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Рідні брати і сестри за загальним правилом не підлягають усиновленню різними особами окремо одне від одного, якщо це суперечить їхнім інтересам, – законодавство виходить із пріоритету збереження родинних зв’язків між дітьми, які втратили батьківське піклування.

Дитина, яка перебуває на державному утриманні, набуває статусу дитини, яка може бути усиновлена, лише після завершення роботи із збереження зв’язків з біологічною родиною – соціальні працівники впродовж встановленого строку намагаються з’ясувати можливість повернення дитини в рідну сім’ю або влаштування під опіку родичів, і лише за неможливості цього дитину включають до банку даних для усиновлення сторонніми особами.

Як проходить підготовка кандидатів в усиновлювачі?

Обов’язковий етап – проходження курсу підготовки кандидатів у прийомні батьки, опікуни, усиновлювачі, який організовують центри соціальних служб. Курс охоплює психологічну підготовку, юридичні аспекти усиновлення, особливості виховання дітей, які пережили втрату сім’ї, і зазвичай триває кілька тижнів у форматі групових занять.

У нашій практиці ми бачили випадки, коли кандидати недооцінювали важливість цього етапу і сприймали курс як формальність, тоді як насправді отримані знання суттєво допомагають у подальшій адаптації дитини в новій родині – тому раджу підходити до підготовки максимально серйозно, а не як до чергового пункту в переліку документів.

Скільки часу займає весь процес усиновлення?

Загальний строк від моменту подання документів на облік кандидатів до набрання законної сили рішенням суду про усиновлення значною мірою залежить від того, чи є вже конкретна дитина, чи кандидати перебувають у процесі пошуку. Взяття на облік і отримання висновку про можливість бути усиновлювачем триває орієнтовно один-два місяці.

Найбільш непередбачуваний етап – пошук дитини, яка відповідає побажанням кандидатів щодо віку та стану здоров’я, оскільки він залежить від наявності дітей у Єдиному банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на момент звернення.

Куди звертатися для взяття на облік кандидатів в усиновлювачі?

Заяву про взяття на облік подають до служби у справах дітей за місцем проживання кандидата в усиновлювачі. Служба перевіряє подані документи, організовує обстеження умов проживання за місцем реєстрації кандидата та надає висновок про можливість особи бути усиновлювачем, який є підставою для внесення відомостей до Єдиного банку даних про дітей-сиріт та осіб, які бажають усиновити дитину.

За даними Міністерства соціальної політики України, кількість дітей, які щорічно набувають статусу усиновлених, залишається стабільною попри складну демографічну ситуацію, а найбільший попит кандидати виявляють щодо дітей віком до трьох років, тоді як діти старшого віку та діти з інвалідністю чекають на усиновлення значно довше.

Як відбувається судовий розгляд справи про усиновлення?

Справи про усиновлення розглядаються судом у закритому судовому засіданні з метою забезпечення таємниці усиновлення, а рішення суду набирає законної сили після спливу строку на апеляційне оскарження, якщо жодна зі сторін не подала апеляційну скаргу.

Чи можна обрати конкретну дитину для усиновлення?

Кандидати в усиновлювачі отримують доступ до відомостей про дітей, які перебувають у Єдиному банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до своїх побажань щодо віку, статі та стану здоров’я дитини. Оператор банку даних надає направлення на знайомство з конкретною дитиною до закладу, де вона перебуває – дитячого будинку, будинку дитини чи прийомної сім’ї.

Після знайомства з дитиною кандидат приймає рішення, чи готовий продовжувати процедуру усиновлення саме цієї дитини. Якщо кандидат відмовляється після знайомства, він отримує направлення до іншої дитини, а факт відмови не позбавляє права на подальший пошук – це нормальна частина процесу, спрямована на те, щоб рішення про усиновлення було зваженим і остаточним.

Чи можна усиновити дитину, якщо кандидат не перебуває у шлюбі?

Так, законодавство не забороняє усиновлення дитини одинокою особою, і на практиці неодружені громадяни успішно проходять всю процедуру усиновлення нарівні з подружжям. Водночас служба у справах дітей та суд враховують здатність одинокого кандидата забезпечити дитині повноцінне виховання, стабільність побуту та соціальну підтримку, зокрема наявність родичів чи інших осіб, готових допомагати у вихованні дитини.

Чи зберігається таємниця усиновлення?

Так, законодавство гарантує таємницю усиновлення – відомості про факт усиновлення, біологічних батьків дитини та обставини усиновлення не підлягають розголошенню без згоди усиновлювача, а посадові особи, яким ці відомості стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків, несуть відповідальність за їх розголошення. За бажанням усиновлювача суд може змінити прізвище, ім’я та по батькові дитини, а також дату й місце народження дитини у визначених законом межах.

Дотримання таємниці усиновлення особливо важливо для психологічної адаптації дитини в новій родині, тому більшість фахівців з питань сімейного влаштування радять зважено підходити до розкриття цієї інформації самій дитині в майбутньому, обираючи момент і форму спільно з дитячим психологом.

Розголошення таємниці усиновлення всупереч волі усиновлювача без його згоди може тягнути за собою відповідальність для особи, яка розголосила таку інформацію, якщо вона отримала доступ до відомостей у зв’язку з виконанням службових, професійних чи посадових обов’язків – зокрема для працівників служби у справах дітей, органів РАЦС, медичних та освітніх закладів.

Скільки коштує оформлення усиновлення?

Сама процедура усиновлення дитини – сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування – в Україні є безоплатною: держава не стягує плату за розгляд справи про усиновлення в суді, а судовий збір за такими категоріями справ не сплачується. Практичні витрати кандидатів обмежуються оплатою медичних довідок, нотаріальних послуг для засвідчення копій документів та, за потреби, транспортних витрат, пов’язаних із поїздками до дитячого закладу, де перебуває дитина.

Це принципово відрізняє усиновлення від приватних агентських послуг у деяких інших країнах, де супровід процедури може коштувати значних коштів, – в Україні держава свідомо тримає процедуру безоплатною, щоб фінансовий фактор не був перешкодою для дітей, які потребують сімейного влаштування.

Що робити, якщо суд відмовив в усиновленні?

Відмова можлива, якщо суд встановить, що усиновлення не відповідає інтересам дитини, кандидат не відповідає вимогам законодавства, або якщо порушено процедуру – наприклад, відсутня необхідна згода одного з батьків дитини чи самої дитини, якщо вона досягла десяти років. Рішення суду про відмову можна оскаржити в апеляційному порядку протягом встановленого процесуальним законодавством строку.

Кандидатам, яким відмовлено з підстав, що можна усунути – наприклад, недостатньо підтверджений дохід чи потреба покращити житлові умови, – варто попрацювати над усуненням цих обставин і звернутися повторно, оскільки повторна відмова найчастіше пов’язана саме з тими самими незмінними причинами, а не з упередженим ставленням суду до конкретного кандидата.

Окремо варто розрізняти відмову суду в конкретній справі про усиновлення певної дитини та відмову служби у справах дітей у взятті на облік кандидатів – друге рішення також можна оскаржити в адміністративному порядку до вищого органу або в суді, якщо кандидат вважає висновок про неможливість бути усиновлювачем необґрунтованим.