Пацієнт, який отримав неякісну медичну послугу у 2026 році, має право на письмову скаргу до закладу охорони здоров’я, звернення до Національної служби здоров’я України, Держпраці або суду, а також на відшкодування матеріальної і моральної шкоди за статтями 1166 та 1167 Цивільного кодексу України. Строк на подання цивільного позову – три роки з моменту виявлення шкоди.
Цей матеріал – частина розділу «Права споживачів». Також радимо: Гарантія на техніку: ремонт, обмін чи повернення 2026 і Права при онлайн-купівлі з-за кордону.
– Документи та кроки одним списком
Документи та кроки
- Копія медичної картки та виписки з історії хвороби
- Договір або направлення на надання медичної послуги (за наявності)
- Чеки, квитанції про оплату лікування та ліків
- Письмова претензія до закладу охорони здоров’я
- Висновок незалежної судово-медичної експертизи
- Скарга до Національної служби здоров’я України або Держпраці
- Позовна заява до суду з розрахунком шкоди
Що вважається неякісною медичною послугою?
Неякісною вважається медична допомога, що не відповідає встановленим стандартам, клінічним протоколам або призвела до погіршення стану пацієнта внаслідок помилки, недбалості чи бездіяльності медичного персоналу. За даними Міністерства охорони здоров’я України, до категорії порушень якості належать неправильна діагностика, невиправдана затримка лікування, порушення протоколів надання допомоги та недотримання правил асептики.
У нашій редакції перевірили порядок подання скарг на порталі Національної служби здоров’я України та підтверджуємо, що звернення приймається як в електронній формі, так і особисто в регіональному відділенні.
Ключові ознаки неякісної послуги:
- Діагноз поставлено без належного обстеження
- Лікування призначено без урахування протипоказань
- Порушено строки надання невідкладної допомоги
- Проведено маніпуляцію без інформованої згоди пацієнта
- Виникло ускладнення, яке можна було попередити
Законодавство розрізняє два типи порушень – технічну помилку в наданні послуги та організаційний недолік, наприклад відсутність необхідного обладнання чи ліків у закладі, що також може стати підставою для скарги, якщо це вплинуло на результат лікування.
Чим відрізняється скарга на державний заклад від скарги на приватну клініку?
Державні та комунальні заклади охорони здоров’я підпорядковуються місцевим управлінням охорони здоров’я та фінансуються переважно через Національну службу здоров’я України за програмою медичних гарантій. Приватні клініки діють на підставі ліцензії та договору з пацієнтом, тому до них додатково застосовується законодавство про захист прав споживачів.
На практиці це означає, що пацієнт приватної клініки може вимагати не лише відшкодування шкоди здоров’ю, а й повернення коштів за неякісно надану послугу, зменшення її вартості або безоплатного усунення недоліків – за аналогією з будь-якою іншою платною послугою.
Куди звертатися зі скаргою на медичний заклад?
Перший крок – письмова претензія на ім’я керівника закладу охорони здоров’я. Заклад зобов’язаний розглянути звернення протягом 30 днів відповідно до Закону України “Про звернення громадян”. Якщо відповідь не задовольняє пацієнта, скарга подається до Національної служби здоров’я України, яка контролює виконання договорів з надання медичних послуг у межах програми медичних гарантій.
Паралельно можна звернутися до:
- Головного управління охорони здоров’я обласної або міської адміністрації
- Держпраці – якщо йдеться про порушення прав працівника закладу, які вплинули на якість послуги
- Поліції – у разі підозри на злочин проти життя і здоров’я
- Суду – для стягнення компенсації
Як довести факт неякісного лікування?
Доведення факту неналежного лікування вимагає документального підтвердження. Основним доказом є висновок судово-медичної експертизи, яку призначає слідчий, прокурор або суд, або яку пацієнт може замовити самостійно в акредитованій експертній установі.
Без експертного висновку довести причинно-наслідковий зв’язок між діями лікаря і шкодою здоров’ю практично неможливо, тому саме цей документ є вирішальним у більшості справ.
Яку компенсацію можна вимагати за неякісне лікування?
Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює обов’язок відшкодувати майнову шкоду, завдану внаслідок протиправних дій, а стаття 1167 – право на компенсацію моральної шкоди незалежно від наявності майнових втрат. Розмір компенсації визначається судом з урахуванням тяжкості наслідків, тривалості лікування та ступеня вини медичного закладу.
| Вид шкоди | Що включає | Підстава |
|---|---|---|
| Майнова шкода | Витрати на додаткове лікування, ліки, реабілітацію, втрачений заробіток | Стаття 1166 ЦКУ |
| Моральна шкода | Фізичний і душевний біль, страждання, погіршення якості життя | Стаття 1167 ЦКУ |
| Втрачений дохід | Заробіток, недоотриманий через тимчасову або постійну непрацездатність | Стаття 1195 ЦКУ |
| Витрати на догляд | Оплата стороннього догляду, якщо пацієнт втратив здатність до самообслуговування | Стаття 1195 ЦКУ |
Сума моральної шкоди не має фіксованої формули і визначається судом індивідуально, зазвичай у діапазоні від кількох десятків тисяч гривень до кількох мільйонів у справах із важкими наслідками для здоров’я.
Коли настає кримінальна відповідальність лікаря?
Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником, якщо це спричинило тяжкі наслідки для пацієнта. Йдеться про статті, що охоплюють неналежне виконання професійних обов’язків, порушення прав пацієнта на інформовану згоду та залишення в небезпеці. Кримінальне провадження відкривається за заявою потерпілого до поліції або прокуратури, а не автоматично разом із цивільним позовом.
Важливо розуміти різницю: цивільний позов спрямований на відшкодування шкоди, а кримінальне провадження – на притягнення винної особи до відповідальності, включно з можливим позбавленням права займатися медичною діяльністю.
Чи можна вимагати безоплатне повторне лікування?
Якщо послугу надано в межах програми медичних гарантій, пацієнт має право вимагати виправлення наслідків неякісного лікування за рахунок закладу, який допустив помилку, без додаткової оплати. Це стосується випадків, коли ускладнення виникло безпосередньо через дії медичного персоналу, а не через об’єктивний перебіг хвороби.
У приватних клініках право на безоплатне усунення недоліків також випливає із законодавства про захист прав споживачів, оскільки медична послуга є різновидом платної послуги, на яку поширюються загальні гарантії якості.
Скільки коштує судово-медична експертиза і хто її призначає?
Вартість незалежної судово-медичної експертизи у 2026 році залежить від складності справи, кількості документів для аналізу та регіону проведення і зазвичай коливається від кількох тисяч до кількох десятків тисяч гривень. У кримінальному провадженні експертизу призначає слідчий або суд за клопотанням сторони, і в такому разі вона фінансується з державного бюджету. У цивільній справі пацієнт може замовити експертизу самостійно в акредитованій установі, а згодом заявити її вартість як судові витрати.
Перед замовленням експертизи варто перевірити, що установа має відповідну акредитацію, а експерт – чинне свідоцтво на право проведення судово-медичних досліджень, інакше висновок може бути визнаний судом неналежним доказом.
Як захистити права дитини при наданні їй неякісної медичної допомоги?
Якщо неякісну медичну послугу отримала дитина, звернення і позовну заяву від її імені подають батьки або законні представники. Строк позовної давності у таких справах починає обчислюватися не з моменту завдання шкоди, а з моменту, коли законний представник дізнався або мав дізнатися про порушення прав дитини, а в окремих випадках дитина після досягнення повноліття отримує самостійне право звернутися до суду протягом трьох років з дня досягнення 18 років.
Додатково варто повідомити службу у справах дітей за місцем проживання, якщо йдеться про грубе порушення прав дитини під час лікування, оскільки ця служба має повноваження здійснювати контроль за дотриманням прав неповнолітніх пацієнтів.
Що робити, якщо шкоду завдано під час пологів?
Справи про шкоду, завдану матері або новонародженому під час пологів, є одними з найскладніших і найчастіше вимагають комплексної акушерсько-гінекологічної експертизи. У таких справах важливо якомога швидше отримати копію повної медичної документації пологового будинку, оскільки записи в партограмі та історії пологів мають вирішальне значення для встановлення послідовності дій медичного персоналу.
Компенсація за шкоду, завдану під час пологів, зазвичай включає витрати на подальшу реабілітацію дитини, якщо виникли ускладнення, а також моральну шкоду обом батькам. Розмір такої компенсації в судовій практиці значно перевищує середні суми в інших медичних справах через тяжкість можливих наслідків.
Чи допомагає добровільне медичне страхування отримати компенсацію швидше?
Наявність поліса добровільного медичного страхування не позбавляє права на позов проти закладу охорони здоров’я, але може спростити фінансові питання на етапі лікування наслідків помилки. Страхова компанія оплачує додаткове лікування за умовами договору, а вже потім, за наявності відповідного пункту в полісі, може в порядку суброгації самостійно пред’явити вимогу до винного закладу про відшкодування витрачених коштів.
Пацієнту варто повідомити страхову компанію про факт неякісного лікування якомога раніше, оскільки більшість договорів встановлюють строк для подання повідомлення про страховий випадок, порушення якого може стати підставою для відмови у виплаті.
Які строки позовної давності діють у справах про медичну шкоду?
Загальний строк позовної давності за вимогами про відшкодування шкоди, завданої здоров’ю, становить три роки з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права. У випадках, коли шкода виявляється не одразу, а через певний час після лікування, відлік строку починається з моменту виявлення наслідків, а не з дати самого медичного втручання.
Пропуск строку позовної давності не позбавляє права звернутися до суду, але дає відповідачу підставу заявити про застосування позовної давності, що може призвести до відмови в задоволенні позову, якщо суд не визнає причини пропуску поважними.
Яких помилок припускаються пацієнти при оформленні скарги?
Практика показує, що найчастіше пацієнти втрачають шанс на компенсацію через процедурні прорахунки, а не через відсутність підстав для скарги.
- Не зберігають оригінали медичних документів і чеків
- Звертаються по експертизу занадто пізно, коли сліди ускладнення вже згладилися
- Подають скаргу усно, без письмового підтвердження звернення
- Погоджуються на “мирне врегулювання” без письмової фіксації умов
- Пропускають строк оскарження рішення закладу
Грамотно оформлена претензія з чіткими вимогами і доказовою базою значно підвищує шанси на позитивне вирішення спору ще на досудовій стадії, без необхідності звертатися до суду.
Як діяти, якщо заклад відмовляється визнавати провину?
Відмова закладу визнати провину не означає відсутність підстав для захисту прав. У такому разі пацієнт подає позовну заяву до суду за місцем знаходження відповідача або за власним місцем проживання, якщо позов пов’язаний із відшкодуванням шкоди здоров’ю. До позову додаються всі зібрані докази, включно з висновком експертизи та розрахунком заявлених сум.
Судовий розгляд таких справ триває від кількох місяців до року і більше, залежно від складності справи та необхідності призначення додаткових експертиз. Суд може ухвалити рішення частково задовольнити вимоги, зменшивши заявлену суму компенсації з урахуванням обставин справи.
Судові витрати, включно з витратами на адвоката та експертизу, покладаються на сторону, яка програла справу, пропорційно до задоволених вимог. Тому навіть за часткового задоволення позову пацієнт зазвичай відшкодовує основну частину понесених витрат за рахунок відповідача.
Чи можна оскаржити рішення Національної служби здоров’я України?
Рішення Національної служби здоров’я України за результатами розгляду скарги пацієнта можна оскаржити в адміністративному суді протягом строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо заявник вважає, що орган неповно дослідив обставини справи або дійшов необґрунтованих висновків. Адміністративне оскарження не позбавляє права паралельно захищати майнові інтереси в порядку цивільного судочинства.