Договір з фізичною особою-підприємцем у 2026 році укладається у простій письмовій формі і має містити предмет, ціну, строки виконання та реквізити ФОП, включно з номером запису в Єдиному державному реєстрі. На відміну від трудового договору, така угода регулюється Цивільним кодексом України і не породжує соціальних гарантій, притаманних найманій праці.
Цей матеріал – частина розділу «Бізнес та ФОП». Також радимо: Як перевірити фірму через ЄДР перед купівлею 2026 і Як закрити ФОП у 2026 році: повний порядок дій.
– Документи та кроки одним списком
Документи та кроки
- Перевірити статус контрагента-ФОП у Єдиному державному реєстрі
- Уточнити систему оподаткування та коди КВЕД, зазначені у виписці
- Визначити вид договору – підряду, надання послуг чи поставки
- Погодити предмет, ціну, строки та порядок оплати
- Вказати реквізити сторін, включно з РНОКПП або ЄДРПОУ
- Перевірити договір на ознаки прихованих трудових відносин
- Підписати договір у двох примірниках
- Оформити акт наданих послуг або виконаних робіт після завершення
Що таке договір з ФОП і чим він відрізняється від трудового?
Договір з фізичною особою-підприємцем – це цивільно-правова угода, за якою ФОП як самостійний суб’єкт господарювання виконує роботи або надає послуги замовнику за плату, самостійно визначаючи спосіб і час виконання. На відміну від трудового договору, такі відносини не передбачають підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку.
За роз’ясненнями Державної служби України з питань праці, підміна трудових відносин цивільно-правовими договорами з ФОП є одним з найпоширеніших порушень, які виявляють під час перевірок роботодавців. Ознаками прихованих трудових відносин Держпраці вважає фіксований графік роботи, підпорядкування посадовим особам підприємства та відсутність самостійності виконавця у виборі способу роботи.
У нашій редакції перевірили типові шаблони договорів з ФОП, які використовують малі підприємства, і виявили, що більшість із них не містять чіткого розмежування предмета договору, через що контролюючі органи можуть кваліфікувати такі відносини як трудові з відповідними наслідками для замовника.
Правове регулювання договору з ФОП здійснюється главами 61 і 63 Цивільного кодексу України, залежно від того, йдеться про договір підряду чи про договір про надання послуг. Обидва види договорів передбачають оплатність та результат роботи, однак відрізняються предметом регулювання.
Ще одна суттєва відмінність – розподіл ризиків. У трудових відносинах ризик випадкової загибелі результату роботи чи невиконання завдання значною мірою несе роботодавець, тоді як у цивільно-правовому договорі з ФОП підрядник відповідає за результат на власний ризик, включно з матеріальними та фінансовими наслідками неналежного виконання.
Які види договорів можна укласти з ФОП?
Найпоширенішими видами договорів з фізичною особою-підприємцем є договір про надання послуг, договір підряду та договір поставки. Вибір конкретного виду договору залежить від характеру співпраці – чи йдеться про разову роботу з визначеним результатом, чи про постійне надання послуг.
Договір підряду передбачає, що ФОП зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу і передати її результат замовникові – наприклад, ремонт приміщення чи розробку програмного забезпечення. Договір про надання послуг, на відміну від підряду, не завжди має матеріальний результат – консультування, бухгалтерський супровід, маркетингові послуги.
Договір поставки укладається, коли ФОП виступає постачальником товару, і регулюється окремими нормами про купівлю-продаж з урахуванням специфіки господарських відносин між суб’єктами підприємництва.
Окремою категорією є договір комісії чи агентський договір, коли ФОП діє в інтересах замовника перед третіми особами – наприклад, шукає клієнтів або реалізує товар від імені принципала. Такі договори потребують особливо ретельного формулювання умов про винагороду та звітність агента, оскільки саме тут найчастіше виникають спори щодо розміру належної оплати.
Чим договір з ФОП відрізняється від договору з фізичною особою без підприємницького статусу?
Якщо виконавцем виступає фізична особа без статусу ФОП, замовник – юридична особа зобов’язаний виконати функції податкового агента: утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків, військовий збір та нарахувати єдиний соціальний внесок на суму винагороди. Це суттєво збільшує вартість такої співпраці порівняно з договором із зареєстрованим підприємцем.
При співпраці з ФОП податкове навантаження перекладається на самого підприємця, який сплачує єдиний податок або податок на загальній системі самостійно, а замовник лише перераховує обумовлену договором суму без будь-яких утримань. Саме тому багато компаній віддають перевагу співпраці з ФОП замість наймання фізичних осіб за цивільно-правовими договорами.
Водночас підміна найманої праці договором з фізичною особою без підприємницького статусу теж підпадає під підвищену увагу Держпраці, хоча ризики тут дещо інші, ніж у випадку з ФОП, оскільки формально роботодавець одразу сплачує всі належні податки та збори.
Яких реквізитів вимагає договір з ФОП?
| Реквізит | Обов’язковість | Джерело перевірки |
|---|---|---|
| ПІБ фізичної особи-підприємця | обов’язково | Єдиний державний реєстр |
| Реєстраційний номер облікової картки платника податків | обов’язково | виписка з ЄДР або довідка ДПС |
| Номер запису в ЄДР та дата реєстрації | обов’язково | виписка з ЄДР |
| Коди КВЕД, що відповідають предмету договору | бажано | виписка з ЄДР |
| Банківські реквізити для розрахунків | обов’язково | довідка банку |
| Система оподаткування | бажано | реєстр платників єдиного податку ДПС |
Перевірити коди КВЕД контрагента-ФОП важливо тому, що виконання робіт поза межами зареєстрованих видів діяльності може створити ризики як для замовника, так і для самого підприємця з точки зору оподаткування отриманого доходу.
Як перевірити ФОП перед укладенням договору?
Чи можна укладати договір з ФОП замість трудового договору?
Українське законодавство не забороняє співпрацю з фізичною особою-підприємцем замість найму штатного працівника, однак ключовою умовою законності такої співпраці є реальна самостійність виконавця. Стаття 21 Кодексу законів про працю України визначає трудовий договір як угоду, що передбачає підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку, і саме ця ознака відрізняє найм від цивільно-правових відносин.
Якщо ФОП фактично працює за графіком підприємства, використовує обладнання роботодавця та підпорядковується посадовим особам, перевірка Держпраці має підстави перекваліфікувати такі відносини у трудові з донарахуванням єдиного соціального внеску та штрафними санкціями для замовника.
Для мінімізації ризиків варто формулювати предмет договору через конкретний результат роботи, а не через процес виконання функціональних обов’язків, і уникати умов про підпорядкування внутрішньому розпорядку замовника.
Додатковим індикатором реальності цивільно-правових відносин є наявність у ФОП кількох замовників одночасно та власних засобів виробництва – обладнання, програмного забезпечення, транспорту. Якщо підприємець працює виключно на одного замовника й використовує виключно його ресурси, ризик перекваліфікації відносин у трудові суттєво зростає.
Які штрафи загрожують за неправильно оформлений договір з ФОП?
У разі виявлення ознак прихованих трудових відносин Держпраці має право накласти на замовника штраф у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат за кожного працівника, щодо якого виявлено порушення. У 2026 році мінімальна заробітна плата становить 8647 гривень, тож розмір штрафу за одне таке порушення може перевищувати 259 тисяч гривень.
- Штраф застосовується незалежно від того, чи мав замовник намір ухилитися від оформлення трудових відносин
- Одночасно донараховується єдиний соціальний внесок за весь період фактичної роботи
- Повторне порушення протягом двох років тягне за собою підвищений розмір відповідальності
Крім фінансових санкцій, перекваліфікація договору в трудовий тягне за собою обов’язок надати працівникові відпустку, оплатити лікарняні та дотримуватися інших гарантій, передбачених трудовим законодавством, заднім числом.
Як правильно оформити оплату за договором з ФОП?
Оплата за договором з фізичною особою-підприємцем здійснюється безготівковим переказом на розрахунковий рахунок підприємця, що дозволяє уникнути питань щодо джерела доходу під час податкових перевірок. Готівкові розрахунки допускаються, однак потребують додаткового документального підтвердження.
Замовник – юридична особа не утримує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з виплат на користь ФОП, оскільки підприємець самостійно декларує та сплачує податки відповідно до обраної системи оподаткування. Це є однією з ключових відмінностей від виплат за цивільно-правовим договором з фізичною особою без статусу підприємця.
Для власної безпеки замовнику варто зберігати не лише сам договір і акти виконаних робіт, а й платіжні документи, що підтверджують безготівковий характер розрахунків, – у разі податкової перевірки саме повний пакет цих документів підтверджує реальність господарської операції та обґрунтованість віднесення витрат до складу валових витрат підприємства.
Акт наданих послуг або виконаних робіт є обов’язковим документом, що підтверджує факт виконання договору і слугує підставою для віднесення витрат замовника на валові витрати підприємства.
Що робити у разі спору за договором з ФОП?
Спори між замовником і ФОП за цивільно-правовим договором розглядаються в порядку господарського чи цивільного судочинства залежно від статусу замовника – якщо замовник є юридичною особою або іншим ФОП, спір підвідомчий господарському суду, а якщо фізичною особою без підприємницького статусу – суду загальної юрисдикції.
Перед зверненням до суду сторони мають право, а іноді й зобов’язані відповідно до умов договору, пройти досудовий претензійний порядок урегулювання спору – надіслати письмову претензію з вимогою усунути порушення чи відшкодувати збитки протягом визначеного строку.
| Вид порушення | Спосіб захисту |
|---|---|
| Прострочення виконання робіт | стягнення неустойки, встановленої договором |
| Неналежна якість послуг | вимога усунення недоліків або зменшення оплати |
| Невиконання договору повністю | розірвання договору та стягнення збитків |
| Прострочення оплати замовником | стягнення боргу та інфляційних втрат |
Наявність чітко сформульованих умов про відповідальність сторін і порядок приймання-передачі результатів роботи суттєво спрощує доведення позиції в суді та скорочує строки розгляду справи.
Строк позовної давності за загальним правилом становить три роки з моменту, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення свого права, однак договором сторони можуть встановити скорочену позовну давність для окремих видів вимог, якщо це прямо не суперечить імперативним нормам Цивільного кодексу України.
Чи потрібно реєструвати договір з ФОП у державних органах?
За загальним правилом договори з фізичною особою-підприємцем не підлягають обов’язковій державній реєстрації чи нотаріальному посвідченню, окрім випадків, прямо передбачених законом – наприклад, договорів, предметом яких є нерухоме майно. Для більшості послуг і робіт достатньо простої письмової форми з підписами обох сторін.
Втім, окремі види діяльності вимагають внесення відомостей про укладені договори до галузевих реєстрів – зокрема, договори про надання фінансових послуг чи договори перевезення небезпечних вантажів підлягають обліку у профільних відомствах відповідно до спеціального законодавства.
Для внутрішнього обліку підприємству варто вести реєстр укладених договорів з ФОП із зазначенням строків дії, сум та статусу виконання – це полегшує контроль за платіжною дисципліною контрагентів і своєчасне продовження чи розірвання договірних відносин.
Чи можна укласти рамковий договір з ФОП на тривалий термін?
Рамковий договір, що визначає загальні умови співпраці без прив’язки до конкретного обсягу робіт, зручний для довготривалих ділових відносин, коли перелік завдань і їх обсяг заздалегідь невідомі, – конкретні умови кожного окремого замовлення оформлюються додатковими специфікаціями чи заявками в межах такого договору.
Такий формат співпраці поширений у сфері ІТ-послуг, консалтингу та логістики, де кількість і зміст завдань змінюються щомісяця. Водночас рамковий договір потребує особливо ретельного формулювання порядку погодження вартості кожного окремого замовлення, аби уникнути спорів щодо розміру оплати за конкретний етап роботи.
Для довгострокових рамкових договорів варто передбачити періодичний перегляд цінових умов з урахуванням інфляції та зміни ринкової вартості послуг, а також чіткий порядок розірвання договору з попереднім повідомленням іншої сторони.