Резидентство Дія.City у 2026 році отримує ІТ-компанія чи ФОП, яка відповідає вимогам щодо видів діяльності за КВЕД, має не менше дев’яти працівників або гіг-фахівців та середню місячну винагороду персоналу не нижче встановленого порогу. Заявка подається онлайн через реєстр Дія.City, а рішення про включення ухвалюється протягом 20 робочих днів.
Цей матеріал – частина розділу «Держпослуги (Дія)». Також радимо: єЗдоровя: електронна медкартка і е-рецепт у 2026 році і Як змінити місце реєстрації (прописку) через Дію у 2026 році.
– Документи та кроки одним списком
Документи та кроки
- Заявка на набуття статусу резидента Дія.City через особистий кабінет реєстру
- Статутні документи юридичної особи або виписка з ЄДР для ФОП
- Підтвердження відповідності видів діяльності переліку КВЕД, дозволених для Дія.City
- Розрахунок середньої кількості працівників та гіг-спеціалістів за останні звітні періоди
- Довідка про середній рівень винагороди персоналу
- Копії гіг-контрактів або трудових договорів з ключовими фахівцями
- Фінансова звітність компанії за останній звітний рік
- Довіреність на представника, якщо заявку подає не керівник особисто
Хто має право подати заявку на резидентство Дія.City?
Резидентом може стати юридична особа, зареєстрована в Україні, основний вид діяльності якої входить до затвердженого переліку – розробка програмного забезпечення, кібербезпека, освітні технології, дизайн цифрових продуктів, консультування з питань інформатизації та низка суміжних напрямів. Фізичні особи-підприємці також можуть отримати статус, якщо відповідають тим самим галузевим і кадровим критеріям.
Ключова кадрова вимога – середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів за звітний період має становити не менше дев’яти осіб. Для новостворених компаній цей поріг не діє протягом перших дванадцяти місяців з моменту реєстрації, що дає стартапам час на масштабування команди до подання заявки. Важливо, що до розрахунку кадрового критерію враховуються не лише штатні працівники за трудовими договорами, а й фахівці на гіг-контрактах та в окремих випадках – залучені за договорами підряду, якщо це передбачено внутрішньою структурою компанії та підтверджено відповідною документацією.
Які вимоги до зарплат діють для резидентів?
Другий обов’язковий критерій – розмір середньої місячної винагороди працівників та гіг-фахівців. Поріг періодично індексується Кабінетом Міністрів і станом на 2026 рік орієнтується на кратність мінімальної заробітної плати, встановленої на початок звітного кварталу. Компанія повинна підтримувати цей рівень постійно, а не лише на момент подання заявки, оскільки недотримання є підставою для виключення з реєстру за результатами щорічної перевірки.
За даними Міністерства цифрової трансформації, станом на початок 2026 року в реєстрі Дія.City налічувалося понад 1900 компаній-резидентів, і щокварталу реєстр поповнюється в середньому на 60-80 нових учасників. Це свідчить про те, що процедура набуття статусу стала суттєво простішою порівняно з першими роками роботи режиму. При цьому варто враховувати, що середній рівень винагороди рахується як сукупна величина по всій компанії, тому наявність кількох високооплачуваних керівних посад може компенсувати нижчу винагороду молодших спеціалістів, якщо загальне середнє значення відповідає встановленому порогу.
Покроковий алгоритм подання заявки
Подання заявки відбувається повністю в електронному вигляді через офіційний реєстр Дія.City без потреби подавати паперові документи чи відвідувати державні органи особисто.
- Крок 1. Реєстрація особистого кабінету компанії в реєстрі Дія.City з використанням кваліфікованого електронного підпису
- Крок 2. Заповнення анкети з даними про КВЕД, кількість персоналу та рівень винагороди
- Крок 3. Завантаження підтвердних документів – статуту, фінансової звітності, гіг-контрактів
- Крок 4. Подання заявки на розгляд координатору реєстру
- Крок 5. Очікування рішення протягом встановленого строку розгляду
- Крок 6. Отримання статусу резидента та початок застосування спеціального режиму оподаткування
Якщо в заявці виявлено неточності чи відсутні документи, координатор повертає її на доопрацювання з зазначенням конкретних зауважень, після чого компанія має право подати виправлену заявку повторно без додаткової плати. На практиці більшість компаній готують пакет документів заздалегідь, за кілька тижнів до подання, аби мати час перевірити відповідність КВЕД, зібрати фінансову звітність і привести гіг-контракти у відповідність до вимог реєстру.
Скільки коштує набуття статусу резидента Дія.City?
Сама процедура набуття статусу для держави безкоштовна – плата за розгляд заявки не стягується. Витрати виникають опосередковано: оформлення кваліфікованого електронного підпису коштує від 200 до 500 гривень, а супровід юристом чи консалтинговою компанією всієї процедури, включно з підготовкою внутрішньої документації під вимоги режиму, зазвичай коштує від 15 000 до 40 000 гривень залежно від складності структури компанії.
| Складова процедури | Орієнтовна вартість | Строк |
|---|---|---|
| Подання заявки через реєстр | Безкоштовно | 1 день на подання |
| Кваліфікований електронний підпис | 200-500 грн | 1-2 дні на отримання |
| Розгляд заявки координатором | Безкоштовно | До 20 робочих днів |
| Юридичний супровід під ключ | 15 000-40 000 грн | Паралельно з розглядом |
До прихованих витрат варто віднести й перехід на гіг-контракти для частини команди, якщо раніше компанія працювала переважно з фізичними особами-підприємцями на договорах цивільно-правового характеру: перегляд і переоформлення таких договорів під формат гіг-контрактів зазвичай додає ще кілька тисяч гривень юридичних послуг залежно від кількості фахівців.
Що обрати: оподаткування 9% чи 5% на дивіденди?
Резиденти Дія.City мають право обрати модель оподаткування прибутку компанії: сплачувати податок на прибуток за загальною ставкою або перейти на модель оподаткування виведеного капіталу, за якою податок сплачується лише при розподілі дивідендів чи прирівняних до них операцій. Вибір впливає на те, як компанія планує реінвестувати прибуток найближчими роками.
Які додаткові пільги отримують резиденти Дія.City
Окрім податкового режиму, статус резидента дає доступ до спеціальних трудових умов через гіг-контракти – гнучкої форми співпраці, яка поєднує елементи цивільно-правового договору з окремими соціальними гарантіями, характерними для трудових відносин: оплачувану відпустку, лікарняні та компенсацію у разі дострокового розірвання контракту з ініціативи компанії. Це дає резидентам можливість формувати команду без жорсткої прив’язки до Кодексу законів про працю, зберігаючи при цьому привабливі умови для фахівців.
Другий важливий блок пільг стосується валютного регулювання: резиденти Дія.City мають спрощений доступ до розрахунків з іноземними контрагентами, зокрема можливість відкривати рахунки в іноземних банках для розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами без частини обмежень, які діють для звичайних суб’єктів господарювання. Також для резидентів діє особливий режим визнання опціонів на придбання часток у статутному капіталі – це дозволяє компаніям пропонувати ключовим співробітникам частку в бізнесі як частину мотиваційного пакета за прозорою та юридично захищеною процедурою.
Типові помилки при поданні заявки на резидентство
Найпоширеніша помилка – подання заявки без попереднього приведення кадрової документації у відповідність до вимог реєстру. Компанії часто мають потрібну кількість людей у команді фактично, але оформлюють частину з них через договори підряду з іншими юридичними особами чи ФОП без статусу гіг-фахівця, через що ці особи не враховуються при розрахунку кадрового критерію.
Друга поширена помилка – неправильне визначення основного виду діяльності за КВЕД. Якщо компанія веде кілька напрямів бізнесу одночасно, а профільна ІТ-діяльність формально не є основною за фінансовими показниками, координатор реєстру може відмовити в наданні статусу навіть за наявності всіх інших критеріїв. У нашій практиці ми бачили випадки, коли компаніям доводилося офіційно змінювати основний КВЕД у статутних документах ще до подання заявки, щоб уникнути відмови з цієї підстави. Третя типова помилка – подання застарілої фінансової звітності, яка не відображає поточний стан кадрового складу компанії на момент розгляду заявки.
Чи можна втратити статус резидента Дія.City?
Так, статус не є довічним і підлягає щорічній перевірці відповідності критеріям. Підставами для виключення є недотримання вимог щодо мінімальної кількості персоналу чи рівня винагороди протягом двох звітних кварталів поспіль, зміна основного виду діяльності на такий, що не входить до переліку, або виявлення недостовірних даних у поданій звітності.
Проаналізувавши звернення читачів нашого сайту, ми з’ясували, що найчастіша причина виключення компаній з реєстру – не навмисне порушення, а банальна неуважність бухгалтерії при поданні щоквартальної звітності про відповідність кадровим критеріям, яку компанія зобов’язана подавати самостійно, без нагадувань з боку реєстру.
Що робити, якщо заявку відхилили?
Якщо координатор реєстру відмовив у наданні статусу, компанія отримує письмове обґрунтування з переліком конкретних невідповідностей. Найпоширеніші причини відмови – недостатня кількість персоналу на момент подання, невідповідність основного КВЕД переліку дозволених видів діяльності або відсутність підтвердних документів щодо рівня винагороди працівників.
Повторну заявку можна подати одразу після усунення зауважень, без обмежень за кількістю спроб чи додаткової плати за повторний розгляд. Багато компаній використовують проміжок між відмовою і повторним поданням, щоб докомплектувати штат до потрібного мінімуму або перевести частину співробітників з цивільно-правових договорів на гіг-контракти, які також враховуються при розрахунку кадрового критерію.
Особливості для груп компаній і холдингових структур
Якщо ІТ-бізнес побудований через кілька пов’язаних юридичних осіб – наприклад, окрему компанію для розробки, окрему для продажів і окрему для утримання персоналу – подання заявки на резидентство Дія.City вимагає окремої уваги до того, яка саме структура групи буде набувати статус. Реєстр оцінює кадровий критерій і рівень винагороди виключно в межах конкретної юридичної особи, що подає заявку, тому механічний перерозподіл працівників між пов’язаними компаніями групи не завжди дозволяє «дотягнути» показники до потрібного порогу без реальної зміни трудових чи гіг-відносин.
Материнські структури, зареєстровані за кордоном, також можуть впливати на процедуру: якщо кінцевим бенефіціаром української компанії є нерезидент, це саме по собі не перешкоджає набуттю статусу, але може вимагати додаткового розкриття інформації про структуру власності в межах фінансового моніторингу. Групам компаній, які лише планують вихід на Дія.City, варто заздалегідь консолідувати кадровий облік у тій юридичній особі, яка подаватиме заявку, аби уникнути ситуації, коли фактична команда розпорошена між кількома структурами і жодна з них окремо не відповідає кадровому критерію.
За нашими спостереженнями, саме групи компаній частіше за одноосібні стартапи стикаються з відмовою через формальну невідповідність КВЕД материнської структури заявленому виду діяльності, тому консультацію з юристом варто отримати ще на етапі планування корпоративної структури, а не після подання заявки.